http://apx.org.ua/ ru Архитектор Прокопенко, дизайн в Киеве, Украине DataLife Engine http://apx.org.ua/eu/5702-gosudarstva-chleny-mogut-soxranyat-ogranicheniya-na-dostup-k-rabote-v-sluchayax.html http://apx.org.ua/eu/5702-gosudarstva-chleny-mogut-soxranyat-ogranicheniya-na-dostup-k-rabote-v-sluchayax.html 5. Настоящая статья применяется без ущерба принципу предпочтения Сообщества, провозглашенному в уместных положениях Актов о присоединении 2003 г. и 2005 г., в частности, в отношении прав граждан соответствующих государств-членов в том, что касается доступа к рынку труда[47].

Статья 13
Временная безработица
1. Безработица сама по себе не является основанием для изъятия Европейской голубой карты, кроме случаев, когда она продолжается свыше трех месяцев подряд или возникает более одного раза на протяжении срока действия Европейской голубой карты.
2. В течение периода, указанного в параграфе 1, обладателю Европейской голубой карты разрешается искать и принимать работу на условиях, установленных статьей 12.
3. Государства-члены разрешают обладателю Европейской голубой карты оставаться на своей территории до того, как ему будет предоставлено или отказано в предоставлении необходимого разрешения согласно параграфу 2 статьи 12. Предусмотренное в параграфе 2 статьи 12 извещение влечет за собой автоматическое прекращение периода безработицы.
4. Обладатель Европейской голубой карты согласно уместным национальным процедурам информирует компетентные органы государства-члена проживания о начале периода безработицы.

Статья 14
Равенство в правах[48]
1. Обладатели Европейской голубой карты пользуются равенством в правах с гражданами государства-члена, которое выдало Европейскую голубую карту, в отношении:
а) условий труда, включая требования[49] в области заработной платы и увольнения, а также здоровья и безопасности на рабочем месте;
b) свободы объединения, приема или вступления в организацию работников или работодателей или любую профессиональную организацию, включая преимущества, которые могут вытекать из этого, без ущерба национальным положениям в области общественного порядка и общественной безопасности;
c) образования и профессионального обучения;
d) признания дипломов, сертификатов и иных профессиональных квалификаций согласно уместным национальным процедурам;
e) положений национальных законодательств, касающихся отраслей социального обеспечения, как они определены в Регламенте (ЕЭС) № 1408/71. Соответственно, применяются специальные положения, содержащиеся в приложении к Регламенту (ЕС) № 859/2003[50];
f) без ущерба существующим двусторонним соглашениям, выплаты в случае переезда в третью страну накоплений в области законного пенсионного обеспечения по старости, по ставке, применяемой согласно законодательству государства-члена – должника или государств-членов – должников;
g) доступа к товарам и услугам и приобретения товаров и услуг, предлагаемых общественности, включая процедуры приобретения жилья, а также информационные и консультационные услуги, предлагаемые службами занятости;
h) свободного доступа на всю территории соответствующего государства-члена в пределах, предусмотренных национальным законодательством.
2. В том, что касается пунктов «с» и «g» параграфа 1, соответствующее государство-член может ограничивать равенство в правах в области образовательных стипендий и кредитов или иных пособий и кредитов, относящихся к среднему и высшему образованию, а также профессиональному обучению, и в области обеспечения жильем.
В том, что касается пункта «с» параграфа 1:
а) доступ в университет или к обучению лица, имеющего среднее образование, может быть подчинен согласно национальному праву особым предварительным условиям;
b) соответствующее государство-член может ограничивать равенство в правах случаями, когда зарегистрированное или обычное место жительства обладателя Европейской голубой карты или членов его семьи, в отношении которых он ходатайствует о предоставлении данных услуг, расположено на его территории.
Пункт «g» параграфа 1 не посягает на свободу договора в соответствии с правом Сообщества и национальным законодательством.
3. Предусмотренное в параграфе 1 право на равенство в правах не наносит ущерба праву государства-члена проводить изъятие или отказывать в продлении Европейской голубой карты в соответствии со статьей 9.
4. Когда обладатель Европейской голубой карты согласно статье 18 отправляется во второе государство-член при том, что еще не принято положительного решения о выдаче ему Европейской голубой карты[51], государства-члены могут ограничивать равенство в правах элементами, перечисленными в параграфе 1, за исключением пунктов «b» и «d». Если в этот период государства-члены разрешают ходатайствующему лицу работать, то последнему предоставляется равенство в правах с гражданами второго государства-члена в отношении всех перечисленных в параграфе 1 элементов.

Статья 15
Члены семьи
1. При соблюдении изъятий, предусмотренных в настоящей статье, применяются положения Директивы 2003/86/ЕС[52].
2. В отступление от параграфа 1 статьи 3 и статьи 8 Директивы 2003/86/ЕС семейное воссоединение не ставится в зависимость от требования разумной перспективы получения обладателем Европейской голубой карты постоянного права пребывания и от обоснования им минимального срока проживания.
3. В отступление от последнего абзаца параграфа 1 статьи 4 и от параграфа 2 статьи 7 Директивы 2003/86/ЕС предусмотренные в них условия и меры интеграции могут применяться только после осуществления заинтересованными лицами семейного воссоединения.
4. В отступление от первого абзаца параграфа 4 статьи 5 Директивы 2003/86/ЕС в случае выполнения условий для семейного воссоединения виды на жительство предоставляются членам семьи не позднее шести месяцев со дня подачи ходатайства.
5. В отступление от параграфов 2 и 3 статьи 13 Директивы 2003/86/ЕС срок действия видов на жительство членов семьи является идентичным сроку действия вида жительства, выданного обладателю Европейской голубой карты, насколько это допускает срок действия их документов на поездку.]]> Oleg Mon, 22 Mar 2010 14:40:11 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/5915-globalizaciya-finansovyx-rynkov.html http://apx.org.ua/investment-management/5915-globalizaciya-finansovyx-rynkov.html Глобализация финансовых рынков – свободный межгосударственный перелив капиталов в результате объединения национальных рынков. Влечет: 1) либерализуется деятельность кредитно-финансовых институтов, международное движение капиталов. 2) унификация национальных и банковских систем, их взаимное проникновение на глобальный финансовый рынок.
Наиболее глобальным является рынок ссудных капиталов – внедрение современных информационных технологий, средств коммуникации и информации, либерализации национальных рынков, допуск на них нерезидентов, снижение ограничений по проверке некоторых операций.
Результат глобализации – гигантский рост объема финансовых потоков в мире.
Годовой объем валютного рынка – 430 триллионов долларов, суточный объем – 1,3 триллионов.
Рынок банковских кредитов – 40 триллионов, рынок ценных бумаг – 20 триллионов.
Глобализация кредитных и фондовых рынков – объем межнациональных. кредитов вырос в 20 раз, вырос объем ц.б. и их видов.
Большая роль принадлежит институциональным инвесторам – пенсионные фонды, страховые фонды, инвестиционные компании.
Глобализация осуществляется в двух направлениях: 1) международное кредитование, 2) портфельные инвестиции (преобладающий вид финансовых потоков и по объему и по времени), значительно превосходит прямые иностранные инвестиции и международные кредиты. Этот процесс отражается в секьюритизации кредитных отношений, которые осуществляют все чаще не в форме кредита, а посредством купли-продажи ц.б.
Секъюритизация – 1) замена традиционных кредитных операций банка на операции с ц.б. 2) активизация работы банков на фондовых рынках.
Международное движение капиталов в форме займов, кредитов, торговли ц.б., валютных операций – больше международного товарооборота в 50 раз.
В современных условиях огромное значение приобретает информация, являясь одной из главных предпосылок глобализации финансовых рынков. Система всемирных банковских коммуникаций Свифт – (основана в 1973 г. группой 250 стран) – переводы клиентов и банков, передача извещений и запросов по переводам, займам, вкладам, проводки по Дебету и Кредиту, выписки со счетов.
Плюсы системы: 1) упрощение расчетов, быстро, высокая скорость платежа, высокая степень защиты, дешевая, закрытость информации.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 12:59:54 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/5970-realnye-investicii.html http://apx.org.ua/investment-management/5970-realnye-investicii.html При учреждении и организации акционерного общества, в случае увеличения его уставного капитала, сначала происходит выпуск новых акций, после чего следуют реальные инвестиции. Таким образом, финансовые инвестиции играют важную роль в инвестиционном процессе.
Реальные инвестиции оказываются невозможными без финансовых инвестиций, а финансовые инвестиции получают свое логическое завершение в осуществлении реальных инвестиций.
К реальным инвестициям относятся вложения:
1) в основной капитал;
2) в материально-производственные запасы;
3) в нематериальные активы.
В свою очередь вложения в основной капитал включают капитальные вложения и инвестиции в недвижимость.
Капитальные вложения осуществляются в форме вложения финансовых и материально-технических ресурсов в создание воспроизводства основных фондов путем нового строительства, расширения, реконструкций, технического перевооружения, а также поддержания мощностей действующего производства.
В соответствии с принятой в мире классификацией под недвижимостью подразумевается земля, а также все, что находится над и под поверхностью земли, включая все объекты, присоединенные к ней, независимо от того, имеют ли они природное происхождение или созданы руками человека.
Под влиянием научно-технического прогресса в формировании материально-технической базы производства повышается роль научных исследований, квалификации, знаний и опыта работников.
Поэтому в современных условиях затраты на науку, образование, подготовку и переподготовку кадров и прочее по сути, являются производительными и в ряде случаев включаются в понятие реальных инвестиций.
Отсюда в составе реальных инвестиций выделяется третий элемент – вложения в нематериальные активы.
К ним относятся: право пользования земельными участками, природными ресурсами, патенты, лицензии, ноу-хау, программные продукты, монопольные права, привилегии (включая лицензии на определенные виды деятельности), организационные расходы, торговые марки, товарные знаки, научно-исследовательские и опытно-конструкторские разработки, проектно-изыскательские работы и т. п.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 14:36:15 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/5977-investicionnyj-proekt.html http://apx.org.ua/investment-management/5977-investicionnyj-proekt.html Инвестиционный проект – это программа мероприятий, с помощью которых осуществляются эффективные капитальные вложения для получения прибыли.
Многообразие инвестиционных объектов довольно велико. Они различаются по длительности и объему финансовых ресурсов, масштабам и т. д. Однако каждый инвестиционный проект состоит из четырех одинаковых элементов:
1) расчетный период – период реализации проекта;
2) чистые инвестиции – объем затрат;
3) денежный поток – чистый денежный поток от деятельности;
4) ликвидационная стоимость – затребование и извлечение капитала в конце срока экономической жизни инвестиций.
Необходимость рассмотрения данного проекта зависит от соотношения этих четырех элементов.
Необходимая информация, заранее подготовленная для принятия решения, является первоочередной задачей инвестиционного проекта.
Ее основным методом является математически построенная схема последствий принятия соответствующих решений.
По этой схеме мы смотрим, достаточен ли объем инвестиций для данного экономического субъекта, особенно влияние на его текущее и перспективное финансовое состояние.
Перед принятием управленческих решений нужно провести стадию планирования или проектирования, которая завершится разработкой инвестиционного проекта.
В инвестиционном проекте содержится перечень оценок и показателей его эффективности за весь период существования – от начальной стадии разработки до полного завершения. Общие сведения о проекте должны включать:
1) направление проектируемого производства, состав производимой продукции;
2) сведения о размещении производства;
3) информацию об особенностях технологии и содержании потребляемых ресурсов, системе реализации производимой продукции.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 14:38:51 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/5980-samofinansirovanie-i-rynok-kapitala.html http://apx.org.ua/investment-management/5980-samofinansirovanie-i-rynok-kapitala.html Финансирование инвестиционного процесса с помощью привлечения инвестиционных ресурсов представляет собой метод финансирования инвестиций.
Одним из методов является самофинансирование, которое складывается исключительно за счет собственных финансовых ресурсов, формируемых из внутренних источников (чистой прибыли, амортизационных отчислений, внутрихозяйственных резервов).
Внутреннее самофинансирование очень трудно прогнозировать, но это самый надежный метод финансирования инвестиций.
Любое расширение бизнеса начинается с привлечения дополнительных источников финансирования.
Есть два основных варианта вложения ресурсов на рынке капитала: долевое и долговое финансирование.
В первом случае компания получает средства от дополнительной продажи акций путем увеличения числа собственников, либо за счет дополнительных вкладов уже существующих собственников.
Во втором – компания выпускает и продает срочные ценные бумаги (облигации).
Это дает право их держателям на долгосрочное получение текущего дохода и возврат предоставленного капитала согласно условиям.
Рынок капитала как источник финансирования конкретного предприятия очень обширен.
Если условия вознаграждения предполагаемых инвесторов привлекательны в долгосрочном плане, то инвестиционные запросы удовлетворяются в достаточно больших объемах.
Но это возможно лишь теоретически, практически же далеко не каждая компания может воспользоваться рынком капитала как средством использования дополнительных источников финансирования.
Работа рынка и требования, предъявляемые к его участникам, в полной степени регулируются как государственными органами, так и собственно рыночными механизмами.
Что касается рыночных механизмов, тормозящих возможность привлечения крупных размеров финансирования, то можно отметить зависимость между структурой капитала и финансовым риском и эффекте резервного заемного потенциала предприятия.
Основной формой привлечения средств для инвестирования является расширение акционерного капитала, затем займы и выпуск облигаций.
Достоинства этой формы финансирования состоят в том, что доход на акцию напрямую зависит от результата работы предприятия, а выпуск акций в открытую продажу повышает их ликвидность.
Недостатки, конечно, тоже имеются: увеличение числа акционеров приводит к разделению дохода между большим числом участников.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 14:39:32 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/5992-investicionnaya-aktivnost.html http://apx.org.ua/investment-management/5992-investicionnaya-aktivnost.html Недостаточный приток прямых иностранных инвестиций заставляет искать новые организационные формы совместной предпринимательской деятельности.
Наиболее привлекательны для иностранных инвесторов свободные экономические зоны, где число предприятий с участием иностранного капитала достигло 18 %.
Повышение инвестиционной активности возможно, но при тесном взаимодействии федеральных и территориальных органов власти.
Это позволяет максимально снизить инвестиционные риски и эффективно вкладывать сбережения и частные инвестиции. Реальным путем улучшения инвестиционной активности является предоставление предприятиям большей самостоятельности, включая вопросы привлечения иностранного капитала.
Задачами административных органов региона являются поддержание основных систем жизнеобеспечения.
Таким образом, стратегические цели и приоритетные направления совместной предпринимательской деятельности заключаются в следующем:
1) развитие и совершенствование экспортного потенциала, повышение уровня конкурентоспособности;
2) создание механизма регионального стимулирования экспорта прежде всего посредством налоговых льгот экспортерам и долгосрочных льготных кредитов, выдающихся на развитие экспортных производств, а также создание залоговых и страховых фондов, защищающих от всех рисков;
3) рационализация импорта в целях изменения структуры экономики и усовершенствование основных производств, направленное на укрепление экспортной базы;
4) освобождение от уплаты налогов на безвозвратной основе, на условиях коммерческого кредита, либо отмена полностью.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 14:43:01 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6009-procedury-ocenki-proektnogo-riska.html http://apx.org.ua/investment-management/6009-procedury-ocenki-proektnogo-riska.html Анализ рисков можно подразделить на два вида: качественный и количественный. Они взаимно дополняют друг друга
Качественный анализ осуществляется с целью идентифицировать факторы риска, этапы и работы, при выполнении которых риск возникает.
Это означает, что нужно установить потенциальные области риска, после чего идентифицировать все возможные риски.
Количественный анализ преследует цель количественно определить размеры отдельных рисков и риска проекта в целом. Этот вид анализа связан с оценкой рисков.
Методика качественной оценки рисков проекта внешне представляется очень простой, но она должна привести к количественному результату, к стоимостной оценке выявленных рисков, их негативных последствий и мероприятий по стабилизации.
Все факторы, влияющие на рост степени риска, можно условно разделить на две группы: объективные и субъективные.
К объективным относятся факторы, не зависящие непосредственно от самой фирмы.
Это инфляция, конкуренция, политические и экономические кризисы, экология и т. д.
К субъективным факторам – непосредственно характеризующие данную фирму.
Это производственный потенциал, техническое оснащение, уровень предметной и технологической специализации, организация труда, уровень производительности труда, степень кооперированных связей, выбор типа контрактов с инвестором или заказчиком и т. п.
На этапе качественного анализа необходимы инвентаризация всех видов проектных рисков, которая осуществляется с помощью приведенных выше классификаций, и развернутое словесное описание каждого вида риска, воздействующего на рассматриваемый инвестиционный проект.
Кроме того, необходимо описать и дать стоимостную оценку всех возможных последствий гипотетической реализации выявленных рисков и предложить мероприятия по минимизации или компенсации этих последствий, рассчитав стоимостную оценку этих мероприятий.
Необходимо подчеркнуть возможность построения и использования метода «дерева решений» не только в ходе принятия инвестиционных решений, но и в процессе реализации проекта.
Изменение обстоятельств внешней среды проекта могут потребовать перехода на другую ветвь принятия решений.
Наличие построенной пошаговой схемы в виде «дерева решений» позволит аналитику рассчитать риск такого развития событий и минимизировать убытки компании.
Применение этого метода обычно используется для анализа рисков тех проектов, которые имеют обозримое количество вариантов развития.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 14:50:32 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6088-pribyl-akcionernogo-obshhestva.html http://apx.org.ua/investment-management/6088-pribyl-akcionernogo-obshhestva.html Важнейшим элементом и показателем финансовой деятельности акционерного общества является прибыль. Прибыль АО образуется так же, как на предприятиях других форм собственности, в виде разницы между выручкой от реализации продукции (работ, услуг), за вычетом соответствующих налогов, и затратами на производство этой продукции (работ, услуг). В случае если затраты превышают сумму выручки, общество имеет убытки.
Порядок использования прибыли, не подлежащей распределению между акционерами, определяется уставом общества. После уплаты налога на прибыль и других обязательных платежей остается чистая прибыль, поступающая в полное распоряжение АО.
Совет директоров акционерного общества решает вопросы о распределении чистой прибыли. Часть этой прибыли может направляться на производственное и социальное развитие общества. Определяется также доля прибыли на выплату процентов по облигациям. Из прибыли производятся отчисления в резервный и специальный фонды, рассчитываются возможные выплаты служащим АО в виде денежных вознаграждений или акций в соответствии с определенным процентом, предусмотренным уставом. Оставшаяся чистая прибыль направляется на выплату дивидендов акционерам.
Совет директоров, исходя из финансового состояния общества, конкурентоспособности его продукции и перспектив развития, принимает решение о конкретном соотношении размеров чистой прибыли, распределяемой по указанным направлениям. В отдельные периоды прибыль может направляться не на выплату дивидендов акционерам, а в большем размере пойдет на производственное и социальное развитие предприятия или другие цели.
Одним из показателей, характеризующих финансовое состояние АО, определяющее, в свою очередь, процесс распределения прибыли, является доля прибыли, рассчитанная на одну акцию. Величина чистой прибыли, приходящаяся на одну акцию, позволяет реально оценить эффективность деятельности АО, его финансовое положение.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 15:27:50 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6130-osnovnye-instrumenty-rynka-kapitala.html http://apx.org.ua/investment-management/6130-osnovnye-instrumenty-rynka-kapitala.html Для привлечения иностранных инвестиций крупные российские компании располагают возможностью выхода на зарубежные фондовые рынки без допуска к листингу на биржах. Для этого они могут использовать американские (ADR) и немецкие (GDR) депозитарные расписки на уже эмитированные ими акции, обращающиеся на российском рынке. Акции российского эмитента депонируются в российском отделении какого-нибудь крупного американского (или немецкого) банка, который становится их номинальным держателем. В свою очередь, банк выпускает ADR, которые являются свидетельством его владения акциями российской компании и гарантией для иностранного инвестора выплаты ему дивидендов. На американской (или немецкой) бирже осуществляется торговля не самими акциями, а выпущенными банком депозитарными расписками.
Наряду с основными финансовыми инструментами (акциями и облигациями) на фондовом рынке обращается большое число производных ценных бумаг. Производные финансовые активы (деривативы) выпускаются, как правило, не с целью приобретения дополнительного капитала, а для того, чтобы застраховать (хеджировать) риск возможных потерь от владения основными финансовыми активами. Наиболее известными производными инструментами являются фьючерсы и опционы.
Фьючерсы (фьючерсные контракты) предполагают покупку или продажу какого-либо актива в будущем по цене, зафиксированной в момент заключения фьючерсной сделки. В качестве основного актива необязательно должна выступать какая-нибудь ценная бумага: им может являться иностранная валюта, нефть, металл, зерно и другие товары, торговля которыми осуществляется на различных биржах.
Опционный контракт – это контракт, который, в обмен на премию, предоставляет покупателю право (без обязательства) на покупку или продажу финансового актива по цене исполнения у продавца опциона в течение определенного периода времени или на определенную дату (дату истечения срока опциона). Право на покупку каких-либо активов называется опцион колл, а право на продажу – опцион пут.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 15:41:20 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6175-associacii-stran-proizvoditelej-i-svobodnye-yekonomicheskie-zony.html http://apx.org.ua/investment-management/6175-associacii-stran-proizvoditelej-i-svobodnye-yekonomicheskie-zony.html Наряду с объединениями в форме зон свободной торговли, таможенных союзов важное место в процессе хозяйственного сближения занимают ассоциации стран – производителей и экспортеров сырья, а также свободные экономические зоны.
Ассоциации стран-производителей создавались развивающимися странами, так как сырье играет важную роль в экономике многих из них, достигая 80 % экспорта отдельных стран и являясь основным источником валютных поступлений. Ассоциации создавались с целью противостояния мощным транснациональным компаниям, которые проводили политику низких цен на сырье. Право на образование таких ассоциаций было подтверждено резолюциями Генеральной Ассамблеи ООН. Наиболее успешным примером функционирования на международной арене ассоциаций стран-производителей является деятельность ОПЕК (организация стран – экспортеров нефти).
Значительную роль в мировой экономике играют также свободные экономические зоны (СЭЗ), созданные в государствах, входящих в различные региональные экономические объединения. В настоящее время в мире насчитывается примерно 200 °CЭЗ. Их суммарный внешнеторговый оборот превышает 10 % мировой торговли.
Свободная экономическая зона – это обособленная территория, которая, оставаясь частью национальной территории, с точки зрения фискального режима рассматривается как находящаяся вне государственных границ. Наиболее характерная черта этих зон – практическое отсутствие каких-либо ограничений на деятельность иностранных компаний, прежде всего, с точки зрения возможности свободного движения финансового капитала и перевода прибыли, а также возможности ведения беспошлинной торговли.
Свободные экономические зоны в наибольшей степени отвечают потребностям транснациональных корпораций, поскольку принимающая страна обычно обеспечивает инфраструктуру и начальную подготовку рабочей силы на территории свободной экономической зоны.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 16:17:48 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6211-vliyanie-izmeneniya-valyutnogo-kursa-na-mezhdunarodnye-yekonomicheskie-otnosheniya.html http://apx.org.ua/investment-management/6211-vliyanie-izmeneniya-valyutnogo-kursa-na-mezhdunarodnye-yekonomicheskie-otnosheniya.html Выступая инструментом связи между стоимостными показателями национального и мирового рынка, валютный курс играет активную роль в международных экономических отношениях. При реализации товара на мировом рынке продукт национального труда получает всеобщее признание на основе интернациональной меры стоимости. На основе курсового соотношения валют с учетом удельного веса данной страны в мировой торговле рассчитывается эффективный валютный курс.
Резкие колебания валютного курса усиливают нестабильность международных экономических, в том числе валютно-кредитных и финансовых, отношений, вызывают негативные социально-экономические последствия в отдельных странах.
При понижении курса национальной валюты, если не противодействуют иные факторы, экспортеры получают экспортную премию при обмене вырученной подорожавшей иностранной валюты на подешевевшую национальную и имеют возможность продавать товары по ценам ниже среднемировых. В результате экспортеры увеличивают свои прибыли путем массового вывоза товаров.
Но одновременно снижение курса национальной валюты удорожает импорт, что стимулирует рост цен в стране, сокращение ввоза товаров и потребления или развитие национального производства товаров взамен импортных.
Снижение валютного курса сокращает реальную задолженность в национальной валюте, увеличивает тяжесть внешних долгов, выраженных в иностранной валюте. Невыгодным становится вывоз прибылей, процентов, дивидендов, получаемых иностранными инвесторами в валюте стран пребывания. Эти прибыли реинвестируются или используются для закупки товаров по внутренним ценам и последующего их экспорта.
При повышении курса валюты внутренние цены становятся менее конкурентоспособными, эффективность экспорта падает, что может привести к сокращению экспортных отраслей и национального производства в целом. Импорт, наоборот, расширяется. Стимулируется приток в страну иностранных и национальных капиталов, увеличивается вывоз прибылей по иностранным капиталовложениям. Уменьшается реальная сумма внешнего долга, выраженного в обесценившейся иностранной валюте.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 16:27:07 +0300 http://apx.org.ua/investment-management/6219-zolotodeviznyj-standart.html http://apx.org.ua/investment-management/6219-zolotodeviznyj-standart.html Непосредственной причиной появления золотодевизного стандарта стали Первая мировая война и ее последствия. Для финансирования военных затрат наряду с налогами, займами, инфляцией использовалось золото как мировые деньги. Были введены валютные ограничения, а валютный курс стал принудительным и потому нереальным. С началом войны центральные банки воюющих стран прекратили размен банкнот на золото и увеличили их эмиссию для покрытия военных расходов.
После периода валютного кризиса, возникшего в итоге Первой мировой войны, был установлен золотодевизный стандарт, основанный на золоте и ведущих валютах, конвертируемых в золото. Платежные средства в иностранной валюте, предназначенные для международных расчетов, стали называть девизами. Вторая мировая валютная система была юридически оформлена межгосударственным соглашением, достигнутым на Генуэзской международной экономической конференции в 1922 г.
Генуэзская валютная система функционировала на следующих принципах:
1. Основой валютной системы являлись золото и девизы (иностранные валюты). Национальные кредитные деньги стали использоваться в качестве международных платежно-резервных средств. Однако в межвоенный период статус резервной валюты не был официально закреплен ни за одной валютой.
2. Были сохранены золотые паритеты.
3. Восстановлен режим свободно колеблющихся валютных курсов.
4. Валютное регулирование осуществлялось в форме активной валютной политики, международных конференций, совещаний.
В 1922–1928 гг. наступила относительная валютная стабилизация. Но ее непрочность заключалась в следующем:
– вместо золотомонетного стандарта были введены урезанные формы золотого монометаллизма в денежной и валютной системах;
– процесс стабилизации валют растянулся на ряд лет, что создало условия для валютных войн;
– стабилизация валют в большинстве стран была проведена с помощью иностранных кредитов и во многих случаях на невыгодных условиях.
Функционирование золотодевизного стандарта было нарушено в 1929 г. с началом мирового экономического кризиса и последовавшей за ним Второй мировой войны.]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/6240-migraciya-i-vyvoz-kapitala.html http://apx.org.ua/investment-management/6240-migraciya-i-vyvoz-kapitala.html Вывоз капитала представляет собой перемещение капитала за границу в целях получения дополнительной прибыли за счет использования местных производственных, материальных и трудовых ресурсов. Современное мировое хозяйство и международные экономические отношения характеризуются усилением вывоза и миграцией капитала.
Процесс интенсификации вывоза капитала в настоящее время определяется следующими факторами:
– развитием мирового рынка и участием в нем все большего числа стран;
– дальнейшей концентрацией и централизацией капитала в национальных экономиках;
– перенакоплением капитала на национальных рынках ссудного капитала промышленно развитых стран;
– заинтересованностью отдельных стран в притоке иностранных капиталов вследствие нехватки внутренних финансовых ресурсов.
Основной формой вывоза капитала является вывоз капитала, осуществляемый в виде вложений в промышленность, торговлю, транспорт. При этом выделяют прямые вложения (инвестиции), которые дают право контроля над предприятием, и портфельные, обеспечивающие только участие в деятельности предприятия, а не контроль. Формой дохода может быть прибыль от деятельности предприятия или прибыль в виде дивидендов.
Второй формой вывоза капитала является вывоз ссудного капитала, который различается по срокам (краткосрочный, долгосрочный), форме (коммерческий, банковский), характеру обеспечения (с обеспечением, без обеспечения) и субъекту.
Вывоз ссудного капитала может осуществляться в виде международных займов на различные сроки, предоставляемые как частным сектором, так и государствами, а также в форме вложений в ценные бумаги (акции и облигации). Международный краткосрочный кредит выступает в виде коммерческого, банковского кредита, а также текущих счетов в иностранных банках.
Основными экспортерами капитала являются промышленно развитые страны, а основными импортерами – развивающиеся страны, государства с переходной экономикой.]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/6243-mezhdunarodnoe-finansirovanie.html http://apx.org.ua/investment-management/6243-mezhdunarodnoe-finansirovanie.html Международное финансирование представляет собой экономические отношения, возникающие на основе предоставления и получения капитала, необходимого для воспроизводства прибыли, образующие систему сделок с иностранными активами и расчетов по ним, в которых участвуют резиденты нескольких стран.
Структура международного финансирования рассматривается по субъектам рынка (институты или учреждения) и инструментам рынка. Под инструментами, или товарами международных рынков капитала, понимается любое финансовое требование, обозначенное в иностранной валюте (валюта, облигации, акции, переводные векселя и др.).
Часть инструментов является ценными бумагами, удостоверяющими отношения займа. Другая часть представляет собой титулы собственности, подтверждающие участие владельца в собственности предприятия (в основном акции). Третья часть инструментов является производной от двух первых и страхует эти сделки. Это деривативы, экономическую основу которых составляют акции, облигации, а не реальный капитал.
Инструменты рынка представляют собой определенные формы движения капитала. Основными формами движения капитала являются ссудный капитал (международные облигации, банковские займы и др.), предпринимательский капитал (портфельные и прямые капиталовложения – акции), а также экономическая помощь.
Основная масса финансовых средств функционирует в форме ссудного капитала, который представляет собой капитал в денежной и товарной формах, представляемый на основе срочности, возвратности и платности. В структуре ссудного капитала ведущее место занимают облигационные займы.
Проводится также деление капитала по формам собственности – частный и государственный капитал. В движении государственного капитала ведущее место занимает экономическая помощь.
До середины 70-х гг. XX века финансовые операции были тесно связаны с развитием производства и внешней торговли. В настоящее время они в значительной степени являются саморазвивающимися, слабо связанными с материальной экономикой.]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/6257-mezhdunarodnyj-forfejting.html http://apx.org.ua/investment-management/6257-mezhdunarodnyj-forfejting.html В банковской практике форфейтинг обозначает покупку форфейтором на заранее установленных условиях векселей и других долговых обязательств экспортера. При этом покупатель требований берет на себя все коммерческие риски без права регресса (оборота) этих документов на экспортера.
Форфейтор приобретает долговые требования за вычетом процентов за весь срок действия долговых обязательств. Тем самым экспортная сделка из кредитной превращается в наличную, что выгодно для экспортера. Учет векселей производится по фиксированной ставке, индексируемой по ставке ЛИБОР или по ставке определенной страны. Размер дисконта (скидки) зависит от риска неплатежа, валюты платежа, срока векселя и т. д.
Таким образом, экспортное форфейтирование– это учет без права регресса требований экспортера к иностранному импортеру на заранее установленную сумму. Форфейтирование дополняет традиционные методы кредитования внешней торговли и государственное страхование экспортных кредитов, так как включает дополнительные риски. По этой причине форфейтор предпочитает должников из стран, имеющих высокий международный рейтинг.
Форфейтирование как форма кредитования внешней торговли дает некоторые преимущества экспортеру: досрочное получение наличными инвалютной выручки; улучшение показателей ликвидности; частичное освобождение его от дебиторской задолженности; страхование риска неплатежа; экономию на управлении долговыми требованиями и т. д.
Форфейтирование отличается от лизинга простотой документального оформления и отсутствием права регресса (т. е. экспортер не несет на себе риск неплатежа импортера).
В отличие от экспортного факторинга, используемого для будущих, еще не полностью определенных сделок, форфейтирование применяется для существующих международных обязательств, причем на более длительный срок, и материализованных в виде векселей, а также с более широкой сферой покрытия рисков (неплатежа, валютного риска и т. д.).]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/6258-finansovye-krizisy.html http://apx.org.ua/investment-management/6258-finansovye-krizisy.html Развитие мировых валютно-кредитных отношений сопровождается вспышками финансовых кризисов. До образования мирового хозяйства финансовые потрясения охватывали национальные системы отдельных стран. В ХХ веке они стали приобретать международный характер. В значительной мере финансовые кризисы стали отражением происходящих структурных изменений в мировой хозяйственной системе.
Возможности финансовых кризисов заложены в характере форм движения капитала и в функционировании рынка. Сделки на рынках капиталов означают финансирование будущей стоимости, которую еще предстоит создать. Поэтому денежные потоки обслуживают «ожидания» будущих доходов во время реального разрыва между реально существующей (авансированной) и будущей стоимостью (прибылью). Это происходит в связи с тем, что на финансовом рынке требования к собственности финансовых активов (инструментов) документально закрепляются задолго до того, как появится собственность, способная приносить доход.
Требования оформляются между большим числом участников рынка, которые нередко задействованы одновременно во многих финансовых операциях. Разрыв между будущими доходами и поиском ликвидности создает угрозу риска невозвращения средств кредитору. Поскольку система страхования рисков несовершенна, то разрыв в одном звене вызывает нарушение многих других сделок, нередко приводя к кризисным ситуациям на национальных и международных рынках.
Под международным финансовым кризисом понимается нарушение функционирования кредитно-финансовых систем в целом ряде стран, приводящее к резким диспропорциям в международных валютно-кредитных системах и к нестабильности их функционирования. Финансовый кризис обычно в той или иной степени одновременно охватывает различные сферы мировой финансовой системы. Центром финансовых кризисов является денежный капитал, а непосредственной сферой проявления – кредитные учреждения и государственные финансы.]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/6259-formy-proyavleniya-finansovyx-krizisov.html http://apx.org.ua/investment-management/6259-formy-proyavleniya-finansovyx-krizisov.html Финансовый кризис включает следующие явления:
– обвальное падение валютных курсов;
– резкое повышение процентных ставок;
– изъятие банками в массовом порядке своих депозитов в других кредитных учреждениях, ограничение и прекращение выдачи наличности со счетов (банковский кризис);
– разрушение нормальной системы расчетов между компаниями посредством финансовых инструментов (расчетный кризис);
– кризис денежного обращения;
– долговой кризис.
Множество факторов определяет возникновение и развитие финансовых кризисов. Обычно условием финансовых кризисов являются нарушения в соотношении различных видов активов в определенных звеньях финансовой системы. Широкое использование информационной техники приводит к тому, что кризисы, возникающие на национальных финансовых рынках, быстро приобретают международный характер.
В последние десятилетия на внутренние предпосылки финансовых кризисов накладываются внешние, связанные с огромными потоками капитала, пересекающими границы, которые способны подорвать финансовое положение страны в связи с ослаблением государственного регулирования.
Интернационализация движения капитала, развитие оффшорных операций, снижение регулирующей роли государства увеличили возможности проведения чисто спекулятивных действий в мировой финансовой системе. К ним относятся операции, преследующие цели извлечения сверхприбыли за счет преднамеренного использования финансовых показателей (валютный курс, курсы акций, учетные ставки).
Финансовые кризисы являются отражением нестабильности мирового экономического развития, его иерархичности, а также структурных диспропорций в сфере мобилизации и размещения капиталов, управления валютными резервами в кризисных странах.
Важнейшей причиной возникновения финансовых кризисов является массированное привлечение иностранного ссудного капитала, особенно в краткосрочной форме.
Финансовые кризисы показывают необходимость перестройки мировой финансовой системы, введения большей открытости, улучшения отчетности, укрепления национальной экономической политики.]]> Oleg Tue, 29 Jun 2010 22:36:05 +0400 http://apx.org.ua/6462-polozhennya-pro-ministerstvo-ukrayini-u-spravax-simyi-molodi-ta-sportu.html http://apx.org.ua/6462-polozhennya-pro-ministerstvo-ukrayini-u-spravax-simyi-molodi-ta-sportu.html

1. Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту
(Мінсім'ямолодьспорт) є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України.

Мінсім'ямолодьспорт є головним органом у системі центральних
органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної
політики з питань сім'ї, дітей, молоді, гендерної рівності,
фізичної культури та спорту.

2. Мінсім'ямолодьспорт у своїй діяльності керується
Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента
України та постановами Верховної Ради України, прийнятими
відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, а
також актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Мінсім'ямолодьспорт організовує виконання актів
законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює
практику застосування законодавства з питань, що належать до
компетенції Міністерства, розробляє пропозиції щодо його
вдосконалення і в установленому порядку подає їх Кабінетові
Міністрів України.

3. Основними завданнями Мінсім'ямолодьспорту є:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної
політики з питань сім'ї, дітей, молоді, фізичної культури та
спорту, усиновлення, демографічних процесів, рівності прав та
можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї;

координація заходів, здійснюваних центральними та місцевими
органами виконавчої влади з питань, що належать до компетенції
Міністерства;

розроблення проектів прогнозних і програмних документів з
питань, що належать до його компетенції;

сприяння розвитку різних видів спорту в Україні.

4. Мінсім'ямолодьспорт відповідно до покладених на нього
завдань:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики
з питань сім'ї, дітей, молоді, фізичної культури та спорту,
усиновлення, демографічних процесів, рівності прав та можливостей
жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї, визначає
пріоритети та стратегічні напрями роботи в цій сфері;

2) бере участь у розробленні проектів Державної програми
економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності
Кабінету Міністрів України та законів про Державний бюджет
України;

3) здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу та
імплементації в національне законодавство положень міжнародних
договорів, стороною яких є Україна, готує пропозиції щодо розвитку
міжнародного співробітництва та укладення міжнародних договорів
України;

4) сприяє діяльності громадських організацій
фізкультурно-спортивної спрямованості, молодіжних, дитячих та
інших громадських організацій, залучає їх до виконання державних
програм і заходів з питань сім'ї, дітей, молоді, фізичної
культури та спорту, надає в установленому порядку державну
підтримку таким організаціям;

5) вживає заходів щодо створення правових, економічних та
соціальних умов для функціонування і зміцнення сім'ї, утвердження
соціального партнерства сім'ї та держави, підвищення рівня
правової обізнаності батьків і дітей, формування відповідального
ставлення батьків до забезпечення всебічного розвитку та виховання
дітей, запобігання насильству в сім'ї;

6) здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо збереження
репродуктивного здоров'я населення, соціального та правового
захисту материнства, батьківства і дитинства, створення умов для
підтримки сімей різних категорій, поєднання професійної зайнятості
з материнством і батьківством;

7) здійснює відповідно до законодавства повноваження
спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань
попередження насильства в сім'ї, сприяє утворенню спеціалізованих
установ для жертв насильства в сім'ї, здійснює контроль за їх
діяльністю;

8) бере участь у координації здійснюваних центральними і
місцевими органами виконавчої влади заходів з протидії торгівлі
людьми, реалізує інформаційно-просвітницькі програми у цій сфері,
забезпечує координацію роботи з утворення центрів реабілітації для
осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

9) виконує відповідно до законодавства повноваження
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

10) проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу в засобах
масової інформації, організовує проведення просвітницьких заходів
з питань забезпечення гендерної рівності;

11) розробляє заходи, спрямовані на забезпечення рівних прав
та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства,
формує Національний план дій щодо впровадження гендерної рівності,
узагальнює результати виконання державних програм з питань
гендерної рівності;

12) здійснює в межах своїх повноважень контроль за
дотриманням гендерної рівності під час вирішення кадрових питань у
центральних і місцевих органах виконавчої влади;

13) організовує навчання державних службовців з питань
реалізації рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

14) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої
влади підготовку науково обґрунтованих пропозицій з питань
забезпечення гендерної рівності, організовує в установленому
порядку наукові та експертні дослідження з питань забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

15) здійснює моніторинг і узагальнює результати забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у різних сферах життя
суспільства, вносить пропозиції щодо застосування позитивних дій
із забезпечення гендерної рівності та їх припинення;

16) розглядає звернення громадян з питань дискримінації за
ознакою статі, веде облік та узагальнює випадки дискримінації за
ознакою статі, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її
усунення;

17) співпрацює в установленому порядку з міжнародними
організаціями, відповідними органами іноземних держав з питань
статусу жінок та додержання міжнародних стандартів рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків;

18) проводить роботу із соціально-правового захисту дітей,
запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них,
соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій
дітей, контролює та координує діяльність служб у справах
неповнолітніх;

19) забезпечує та контролює в межах своїх повноважень
додержання вимог законодавства щодо усиновлення дітей,
встановлення опіки та піклування над ними, влаштування у дитячі
будинки сімейного типу та прийомні сім'ї;

20) сприяє розвитку різних форм сімейного виховання
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також
створенню дитячих будинків сімейного типу;

21) формує банк даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, а також про кандидатів в усиновлювачі,
опікунів, піклувальників, батьків-вихователів та прийомних
батьків;

22) забезпечує координацію заходів, спрямованих на
організацію оздоровлення, відпочинку, дозвілля дітей та молоді,
розвиток мережі оздоровчих закладів, підвищення якості оздоровчих
послуг для дітей та молоді;

23) сприяє в межах своїх повноважень розвитку різних форм
позашкільної освіти, в тому числі за місцем проживання дітей, та
діяльності позашкільних навчальних закладів;

24) здійснює відповідно до законодавства заходи щодо захисту
житлових і майнових прав дітей, перевірки умов утримання та
виховання дітей у спеціальних установах для неповнолітніх,
організації виховної роботи за місцем проживання;

25) забезпечує в межах своїх повноважень організацію і
проведення соціальної роботи з сім'ями, жінками, дітьми та
молоддю, соціального обслуговування і соціального патронажу, в
тому числі Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та
молоді, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді,
центрами соціально-психологічної допомоги, центрами
соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з
функціональними обмеженнями, соціальними центрами матері і дитини,
соціальними гуртожитками, центрами для ВІЛ-інфікованих дітей та
молоді;

26) сприяє створенню умов для соціального становлення і
розвитку молоді, вживає в межах своїх повноважень заходів щодо
розв'язання житлово-побутових та інших соціальних проблем молоді,
молодих сімей, забезпеченню молоді з числа дітей-сиріт і дітей,
позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом,
співпрацює з цих питань з Державним фондом сприяння молодіжному
житловому будівництву;

27) сприяє в установленому порядку працевлаштуванню та
зайнятості різних категорій молоді, розвитку молодіжної
підприємницької діяльності, підтримці молодіжних центрів праці,
бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, бірж праці, трудових загонів
тощо;

28) вживає в межах своїх повноважень заходів щодо утвердження
здорового способу життя населення, передусім дітей та молоді,
проводить інформаційно-просвітницьку роботу з протидії поширенню
серед дітей та молоді соціально небезпечних хвороб, створює і
розповсюджує тематичну соціальну рекламу з пропаганди здорового
способу життя та профілактики соціально небезпечних хвороб,
забезпечує розвиток і діяльність мережі центрів ресоціалізації
наркозалежної молоді;

29) сприяє створенню умов для всебічного розвитку і
реалізації творчих, інтелектуальних здібностей дітей та молоді,
проведенню олімпіад, спартакіад, конкурсів, турнірів, виставок,
фестивалів творчості, конференцій, форумів, конгресів тощо;

30) вживає в межах своїх повноважень заходів щодо
забезпечення виховання дітей, молоді, спортсменів, у тому числі
спортсменів-інвалідів, на засадах патріотизму, національної
свідомості, гідності та міжнаціональної толерантності, розвитку
лідерських якостей у дітей та молоді, залученню їх до участі у
суспільних і державотворчих процесах, інтеграції української
молоді в міжнародну спільноту;

31) організовує проведення наукових і соціологічних
досліджень з питань сім'ї, дітей, молоді, гендерної рівності,
фізичної культури та спорту, готує щорічні доповіді з цих питань і
подає їх Президентові України, Верховній Раді України та
Кабінетові Міністрів України, сприяє втіленню в життя позитивних
результатів таких досліджень, спрямовує діяльність Державного
інституту проблем сім'ї та молоді і Науково-дослідного інституту
фізичної культури та спорту;

32) організовує разом з відповідними центральними та
місцевими органами виконавчої влади підготовку доповідей України
про стан реалізації положень Конвенції про права дитини
( 995_021 ), Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
жінок ( 995_207 ), Антидопінгової конвенції ( 994_228 ),
Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з
боку глядачів під час спортивних заходів, зокрема футбольних
матчів ( 994_003 ), інших міжнародних договорів України;

33) бере участь у підготовці міжнародних договорів України з
питань, що належать до його компетенції, укладає відповідно до
законодавства міжнародні договори, забезпечує додержання і
виконання зобов'язань України за такими договорами;

34) здійснює в установленому порядку координацію
співробітництва центральних органів виконавчої влади з Дитячим
фондом ООН (ЮНІСЕФ), контролює виконання в Україні програм, які
підтримуються зазначеним Фондом;

35) вживає разом із заінтересованими центральними і місцевими
органами виконавчої влади заходів щодо розвитку мережі
дитячо-юнацьких спортивних шкіл (комплексних дитячо-юнацьких
спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл з різних видів
спорту, дитячо-юнацьких спортивних шкіл для інвалідів,
спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву,
спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл для інвалідів
паралімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності),
центрів олімпійської підготовки, спеціалізованих навчальних
закладів спортивного профілю, забезпечує в межах своїх повноважень
контроль за їх діяльністю, проводить в установленому порядку
акредитацію дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

36) визначає в установленому порядку потребу у фахівцях
фізкультурно-оздоровчого та спортивного профілю, координує разом з
іншими центральними органами виконавчої влади питання підготовки
та перепідготовки таких фахівців, сприяє у межах своїх повноважень
працевлаштуванню випускників вищих фізкультурно-спортивних
навчальних закладів, що перебувають у підпорядкуванні
Міністерства;

37) сприяє розвитку різних форм фізкультурно-оздоровчої і
спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та
відпочинку населення, забезпечує в межах своїх повноважень
діяльність центрів фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх";

38) сприяє провадженню господарської діяльності, спрямованої
на розвиток фізичної культури та спорту, здійснює відповідно до
законодавства ліцензування фізкультурно-оздоровчої і спортивної
діяльності з організації та проведення спортивних занять
професіоналів і любителів спорту, підготовки спортсменів до
змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, визначає
порядок атестації спортивних тренерів і суддів;

39) координує заходи з розвитку дитячо-юнацького спорту,
спорту вищих досягнень, професіонального спорту, спорту інвалідів
та спорту ветеранів, формування спортивного резерву, забезпечує
проведення фізкультурно-оздоровчої роботи серед різних верств
населення, сприяє впровадженню наукових досліджень у галузі
фізичної культури та спорту;

40) розробляє та затверджує в установленому порядку Єдиний
календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів,
контролює його виконання;

41) формує відповідно до законодавства систему заохочувальних
відзнак, спортивних звань, розрядів і категорій, порядок їх
присвоєння та позбавлення, визначає перелік спортивних нагород для
переможців і рекордсменів національних змагань, затверджує зразки
єдиних нагрудних значків відповідних спортивних кваліфікаційних
розрядів та почесних спортивних звань;

42) приймає рішення про визнання видів спорту в Україні,
здійснює заходи щодо їх розвитку, затверджує в установленому
порядку національні рекорди з видів спорту, нагороджує переможців
змагань, працівників та активістів у сфері фізичної культури та
спорту, вносить пропозиції щодо відзначення їх державними
нагородами;

43) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо
визначення переліку видів спорту (версій), відповідно до специфіки
яких спортивна федерація має право набувати всеукраїнський статус
незалежно від наявності місцевих осередків у більшості областей
України, в Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі;

44) приймає відповідно до законодавства рішення про надання
спортивній федерації статусу національної або відмову в наданні
такого статусу, веде Реєстр національних спортивних федерацій,
контролює здійснення наданих їм повноважень, приймає рішення про
позбавлення спортивної федерації статусу національної;

45) делегує в установленому порядку всеукраїнським
фізкультурно-спортивним товариствам повноваження щодо виконання
державних завдань, програм розвитку фізичної культури та спорту,
організації і проведення відповідних спортивних заходів згідно з
укладеними договорами;

46) комплектує на конкурсній основі за поданням національних
спортивних федерацій з видів спорту національні збірні команди
України з числа найбільш підготовлених спортсменів і спеціалістів,
формує та утримує в установленому порядку штатні збірні команди з
видів спорту, здійснює на конкурсній основі добір тренерських
кадрів таких команд, затверджує положення про національні збірні
команди України, здійснює контроль за підготовкою та участю членів
національних збірних команд України у спортивних змаганнях і
навчально-тренувальних зборах;

47) сприяє національним федераціям з видів спорту та
фізкультурно-спортивним товариствам у забезпеченні розвитку
олімпійських, паралімпійських, дефлімпійських і неолімпійських
видів спорту, у поліпшенні їх матеріально-технічної бази, надає
іншу підтримку;

48) забезпечує в межах своїх повноважень підготовку та участь
українських спортсменів, тренерів і національних команд у
міжнародних змаганнях, здійснює організаційні заходи, пов'язані з
роботою за кордоном українських спортсменів, тренерів та інших
спеціалістів з різних видів спорту;

49) затверджує положення та проводить офіційні всеукраїнські
змагання (комплексні заходи, чемпіонати, кубки першості України,
турніри, інші змагання, передбачені Єдиним календарним планом
фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів), згідно з
укладеними договорами делегує в установленому порядку
всеукраїнським громадським об'єднанням фізкультурно-спортивної
спрямованості повноваження з їх проведення, надає відповідно до
законодавства згоду на проведення на території України міжнародних
спортивних змагань, встановлює вимоги до змісту положення та/або
регламенту змагань з урахуванням рекомендацій міжнародних
спортивних організацій;

50) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо
переліку центрів (баз) олімпійської та паралімпійської підготовки
спортсменів, здійснює контроль за їх діяльністю;

51) здійснює контроль за технічним станом та ефективним
використанням спортивних споруд, центрів (баз) олімпійської та
паралімпійської підготовки, додержанням екологічних вимог під час
їх використання, норм та правил безпеки на підприємствах, в
установах і організаціях, що належать до сфери управління
Міністерства;

52) визначає плавзасоби як такі, що є спортивними суднами,
встановлює порядок їх обліку, реєстрації, нагляду за використанням
та технічним станом;

53) організовує в установленому законодавством порядку
проведення державних спортивних лотерей;

54) сприяє розвитку матеріально-технічної бази Національного
олімпійського комітету, надає йому фінансову, організаційну
допомогу для забезпечення участі членів збірних команд в
Олімпійських іграх, сприяє в установленні міжнародних зв'язків;

55) сприяє Національному комітету спорту інвалідів України та
Українському центру з фізичної культури і спорту інвалідів
"Інваспорт" у здійсненні фізкультурно-реабілітаційної та
спортивної роботи, надає організаційну допомогу щодо розвитку
фізичної культури і спорту інвалідів, паралімпійського та
дефлімпійського руху, підготовки і участі національних збірних
команд у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх і зміцнення
матеріально-технічної бази фізичної культури та спорту інвалідів;

56) вживає заходів щодо поліпшення соціального захисту, в
тому числі медичного і диспансерного забезпечення спортсменів,
спортсменів-інвалідів, ветеранів спорту, тренерів, інших фахівців
з фізичної культури та спорту, обов'язкового державного і
медичного страхування спортсменів вищих категорій;

57) підтримує діяльність Спортивного комітету України з
розвитку неолімпійських видів спорту, підготовки і участі
національних збірних команд у Всесвітніх іграх та інших
міжнародних змаганнях;

58) забезпечує в межах своїх повноважень діяльність
Національного антидопінгового центру;

59) надає офіційну згоду спортсменові, який не набув статусу
спортсмена-професіонала і включений до основного чи резервного
складу збірних команд України, на укладення контракту про
діяльність у професіональному спорті;

60) приймає в установленому порядку рішення щодо застосування
до спортсменів, тренерів та інших працівників дисциплінарних
стягнень (у тому числі щодо дискваліфікації спортсменів,
позбавлення кваліфікаційних та почесних спортивних звань і права
на проведення тренерської та суддівської роботи);

61) реалізовує відповідно до своєї компетенції державну
політику у сфері охорони державної таємниці, здійснює в
установленому порядку контроль за станом охорони та збереження
державної таємниці у центральному апараті Міністерства, на
підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери
його управління;

62) здійснює відповідно до законодавства функції з управління
об'єктами державної власності;

63) розробляє та впроваджує в межах своїх повноважень сучасні
інформаційно-комунікаційні технології, забезпечує оперативне
оприлюднення інформації про діяльність Міністерства, в тому числі
через засоби масової інформації і власний веб-сайт, організовує в
установленому порядку виставкову та видавничу діяльність,
проведення семінарів, конференцій, конгресів тощо з питань, що
належать до його компетенції;

64) здійснює в установленому законодавством порядку
моніторинг цін на послуги державних закладів фізичної культури та
спорту, закладів позашкільної освіти, цін на послуги з
оздоровлення дітей, товари фізкультурного та спортивного
призначення, товари і харчування для дітей та подає в разі потреби
пропозиції щодо формування цінової політики у сфері фізичної
культури та спорту;

65) забезпечує в межах своїх повноважень виконання завдань
мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

66) здійснює в установленому порядку добір кадрів для
Міністерства, формує їх резерв, організовує роботу з підготовки,
перепідготовки та підвищення професійного рівня таких кадрів;

67) виконує відповідно до законодавства інші функції.

5. Мінсім'ямолодьспорт має право:

залучати в установленому порядку спеціалістів органів
виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції;

одержувати відповідно до законодавства від органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування інформацію, документи і
матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать
до його компетенції.

6. Мінсім'ямолодьспорт під час виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з
відповідними органами інших держав.

7. Мінсім'ямолодьспорт у межах своїх повноважень на основі та
на виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання.

Мінсім'ямолодьспорт видає в разі потреби разом з іншими
центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Мінсім'ямолодьспорту підлягають
державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Мінсім'ямолодьспорту, прийняті в межах його
компетенції, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями та громадянами.

8. Мінсім'ямолодьспорт очолює Міністр, який призначається на
посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною
Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Міністр має заступників, які призначаються на посаду та
звільняються з посади в установленому порядку Кабінетом Міністрів
України.

Пропозиції щодо кандидатур заступників Міністра вносить на
розгляд Кабінету Міністрів України Прем'єр-міністр України за
поданням Міністра.

Міністр:

1) здійснює керівництво Міністерством, несе персональну
відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і
реалізацію державної політики з питань сім'ї, дітей, молоді,
гендерної рівності, фізичної культури та спорту;

2) визначає відповідно до законодавства політичні пріоритети
і стратегічні напрями роботи Міністерства та шляхи досягнення
поставлених перед ним цілей;

3) погоджує проекти законів України, актів Президента України
та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції
Міністерства;

4) подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України
проекти законів України, актів Президента України і Кабінету
Міністрів України;

5) веде переговори та підписує міжнародні договори України
відповідно до наданих Президентом України, Кабінетом Міністрів
України повноважень;

6) розподіляє обов'язки між своїми заступниками; { Підпункт 6
пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 101
( 101-2008-п ) від 27.02.2008 }

7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників
центрального апарату Міністерства; { Підпункт 7 пункту 8 із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 101 ( 101-2008-п ) від
27.02.2008 }

8) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння
працівникам центрального апарату Міністерства відповідних рангів
державних службовців, їх заохочення, притягнення до дисциплінарної
відповідальності;

9) вносить у встановленому законодавством порядку подання
щодо відзначення державними нагородами України працівників
Міністерства;

10) погоджує відповідно до законодавства призначення на
посаду та звільнення з посади керівників і заступників керівників
відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та
Севастопольської міських держадміністрацій;

11) є розпорядником коштів Мінсім'ямолодьспорту;

12) затверджує програми і плани роботи Міністерства;

13) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо
утворення, реорганізації, ліквідації у складі Міністерства
урядових органів державного управління, а також призначення на
посаду та звільнення з посади їх керівників, затверджує в
установленому порядку за погодженням з Віце-прем'єр-міністром
України граничну чисельність працівників зазначених органів за
поданням їх керівників, погоджує структуру, штатний розпис і
кошторис зазначених органів;

14) приймає за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України
рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних
органів Міністерства, призначає на посаду та звільняє з посади в
установленому порядку їх керівників, а також затверджує положення
про зазначені органи;

15) укладає та розриває за погодженням з
Віце-прем'єр-міністром України відповідно до законодавства
контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що
належать до сфери управління Міністерства;

16) здійснює відповідно до законодавства інші повноваження.

9. Міністр за посадою входить до складу спостережної ради
Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мінсім'ямолодьспорту, обговорення найважливіших
напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється колегія у
складі Міністра (голова колегії), його заступників, керівників
урядових органів державного управління, інших керівних працівників
Міністерства.

У разі потреби до складу колегії можуть входити в
установленому порядку інші особи.

Членів колегії затверджує та увільняє Міністр.

Організаційною формою роботи колегії є засідання.

Періодичність проведення засідання колегії визначається
головою колегії.

Рішення колегії проводяться в життя наказами
Мінсім'ямолодьспорту.

11. Для розгляду наукових рекомендацій при
Мінсім'ямолодьспорті можуть утворюватися наукові,
науково-консультативні ради, комісії та інші органи дорадчого і
координаційного характеру, персональний склад і положення про які
затверджує Міністр.

12. Гранична чисельність працівників Мінсім'ямолодьспорту
затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату Міністерства затверджує
Міністр за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату
Міністерства затверджує Міністр.

Штатний розпис і кошторис Мінсім'ямолодьспорту затверджує
Міністр за погодженням з Мінфіном.

13. Мінсім'ямолодьспорт є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.]]> Oleg Wed, 23 Jun 2010 16:12:03 +0400 http://apx.org.ua/investment-management/5886-bankovskaya-sistema-bs.html http://apx.org.ua/investment-management/5886-bankovskaya-sistema-bs.html БС – форма организации функционирования в стране специализированных кредитных учреждений, сложившихся исторически и закреплена законами. Понятие БС предполагает определение ее составляющих: банки и система. Банки представляют собой кредитные организации, которые привлекают свободные денежные средства у физических и юридических лиц, аккумулирует и размещают их на основе возвратности, срочности, платности. Банки рассматриваются как посредническая организация, торговое предприятие, владение, субъект финансового рынка, объект надзора и регулирования. Банки также являются носителями таких функций как: перераспределительная, контрольная, экономия издержек в обращении; но, прежде всего, аккумуляция средств, посредническая функция регулирования денежного оборота. Система – совокупность разных видов взаимосвязанных банков и других кредитных учреждений, действующих в рамках единого финансово-кредитного механизма. БС – понятие неоднозначное, она может быть рассмотрена с ряда позиций, как организационная и институциональная схема. 1) институциональная схема включает совокупность определенных элементов – учреждений и организаций, прямо или косвенно участвующих в банковской деятельности, их задачи, функции и операции. 2) организационная схема объединяет функционирование в виды и формы кредитов. Рассмотрим организационную схему: Коммерческий кредит, предоставляемый за товар одним предприятием другому, что связано с частой нехваткой денежных средств для оплаты поставок сырья, товаров. Коммерческий кредит оформляется векселем, который представляет собой долговое обязательство должника уплатить к установленному сроку обозначенную в нем сумму денег. Целью коммерческого кредита является ускорение реализации продукции. Потребительский кредит связан с кредитованием конечного потребителя, т. е. населения. Кредиторами в потребительском кредите являются предпринимательские структуры, а также коммерческие банки и некоммерческие организации. Приобретая государственные ценные бумаги, а также кредитуя правительственные программы, банки принимают участие и в государственном кредите. Для международного кредита как кредиторы, так и заемщики могут быть представлены достаточно широко: также банки, кредитные организации и специальные структуры Международного Валютного Фонда (МВФ). Корпоративный кредит, перемещающий, распределяющий кредитные ресурсы: внутри отрасли, не предполагает участие кредитных организаций банковского типа. В существуют среди стабильных банков «банки отрасли», входящие как подчиненное звено в отраслевые иерархии. Корпоративные кредиты – приоритетная сфера их специализации.
Основная структура, определяющая институциональную схему БС ().
1) ЦБ – самостоятельный, но подконтрольный государству кредитная организация в основные задачи которой входят: – обеспечение устойчивости национальной валюты, минимизация инфляции; – обеспечение эффективности и стабильности БС (отзыв лицензий, банковский аудит, размещение и выпуск ценных бумаг (ц.б.)). 100 % участия государства в капитале банка Р.
2) агентства по реструктуризации кредитных организаций (АРКО) – учрежден правительством и Банком (ЦБ ) в задачи которого входят: – участие в проведении ликвидации обанкротившихся банков; – работа с плохими активами; участие в управлении, оказание экономической поддержки; – участвует при ликвидации банков, при размещении их активов привлекает инвестиции для реализации мероприятий по реструктуризации и т. д. Сюда относятся, кроме АРКО, и другие организации.
3) Банки, контрольный пакет акций которых принадлежит государству и ЦБ – Эти государственные банки, являясь правительственными агентами, берут на себя значительную нагрузку по реализации денежно-кредитной политики (Сбербанк, Банк Москвы), операции с государственными займами, работа с бюджетными счетами.
4) Универсальные коммерческие банки. Отличительной чертой является: осуществление полного комплекса банковской деятельности по привлечению и размещению денежных ресурсов, расчетам и инвестициям, операциям с валютой, ц.б. Число этих банков в велико.
5) Специализированные коммерческие банки. У них много ограничений в проводимых ими операциях и сделках, но высокий уровень качества и профессионализма.6)Небанковские кредитные организации, к которым относятся: почтовые сберегательные организации, кредитные союзы, пенсионные фонды, страховые компании.
7) Филиалы и представительства иностранных банков.
Институциональная схема построения БС базируется на 3-х принципах:
1) Иерархический выделяет в БС отдельные уровни 1. ЦБ и АРКО 2. Все кредитные учреждения
2) функционально-регулирующий принцип разделяет БС на отдельные сегменты – слои на основе функций
3) органиционно-иерархический принцип – полное выделение всех функционирующих элементов банк системы, в т. ч. центральный аппарат, территориальные отделения и т. д.]]> Oleg Fri, 26 Mar 2010 12:49:44 +0300 http://apx.org.ua/5560-standartizaciya-diyalnist-shho-polyagaye-u-vstanovlenni.html http://apx.org.ua/5560-standartizaciya-diyalnist-shho-polyagaye-u-vstanovlenni.html положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних
чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня
впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення
ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх
функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і
сприянню науково-технічному співробітництву;

міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на
міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних
органів усіх країн;

регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться
на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для
відповідних органів країн певного географічного або економічного
простору;

національна стандартизація - стандартизація, що проводиться
на рівні однієї країни;

орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією,
визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні,
основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження
стандартів;

нормативний документ - документ, який установлює правила,
загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх
результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт",
"кодекс усталеної практики" та "технічні умови";

консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю
серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості
заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури,
спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних
точок зору;

стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та
затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для
загального і багаторазового використання правила, інструкції або
характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів,
включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є
необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології,
позначок, пакування, маркування чи етикетування, які
застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги; ( Абзац
дев'ятий статті 1 в редакції Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від
01.12.2005 )

міжнародний та регіональний стандарти - стандарти, прийняті
відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації;

національні стандарти - державні стандарти України, прийняті
центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та
доступні для широкого кола користувачів;

кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що
містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення,
монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання,
конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути
стандартом, частиною стандарту або окремим документом;

технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги,
яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні
умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим
документом.]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 16:30:07 +0300 http://apx.org.ua/5591-virobnictvo-xarchovix-produktiv-napoyiv-ta-tyutyunovix-virobiv.html http://apx.org.ua/5591-virobnictvo-xarchovix-produktiv-napoyiv-ta-tyutyunovix-virobiv.html
Виробництво харчових продуктів групується за напрямками: виробництво м'ясної, рибної продукції, перероблення фруктів та овочів, виробництво жирів, молочної продукції, перероблення зерна, виробництво кормів для тварин, напоїв та інших харчових продуктів, виробів з тютюну.

Виробництво може здійснюватися самостійно, а також на користь третіх осіб, зокрема, приватний забій худоби.

Переробними вважаються підприємства, які торгують власною продукцією у власному магазині (наприклад, хлібопекарні, кондитерські, ковбасні лавки тощо).

Проте, якщо перероблення є мінімальним (м'ясні, рибні лавки тощо), то підприємство відноситься до секції G "Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку".

Перероблення відходів боєнь для виробництва корму для тварин віднесене до групи 15.7.

Перероблення відходів харчових продуктів, напоїв і тютюну у вторинну сировину віднесене до класу 37.20.

Знищення відходів харчових продуктів, напоїв і тютюну віднесене до розділу 90.

-

15



Виробництво харчових продуктів, напоїв

15

15.1



Виробництво м'яса та м'ясних продуктів

151x

15.11

15.11.0

Виробництво м'яса

Цей підклас включає:
- забій худоби
- виробництво свіжого, охолодженого, замороженого м'яса в тушах
- виробництво свіжого, охолодженого, замороженого м'яса у відрубах
- одержування харчових субпродуктів
- одержування та очищення смальцю та інших тваринних харчових жирів
- одержування та первинне оброблення сирих шкур (крім свинячих), отриманих з боєнь
- одержування вовни шляхом згону зі шкур
- перероблення відходів, отриманих з боєнь, виробництво кісткового борошна
- одержування ендокринно-ферментної і спеціальної сировини
- одержування щетини свиней

Цей підклас не включає:
- одержування та первинне оброблення сирої шкури свиней (див. 01.25)
- виробництво м'яса свійської птиці і кролів (див. 15.12)
- отримання жиру свійської птиці (див. 15.12)
- виробництво м'ясних продуктів, ковбасних виробів та м'ясних напівфабрикатів (див. 15.13)
- дублення шкур та оздоблення шкіри (див. 19.10)
- фасування м'яса за рахунок підприємств оптової торгівлі (див. 51.32)
- фасування м'яса за винагороду або на договірній основі (див. 74.82)

1511x

15.12

15.12.0

Виробництво м'яса свійської птиці та кролів

Цей підклас включає:
- забій свійської птиці
- підготовку м'яса свійської птиці
- виробництво свіжого, охолодженого або замороженого м'яса свійської птиці
- отримання жиру свійської птиці
- забій та підготовку м'яса кролів та аналогічних тварин

- одержування пір'я та пуху свійської птиці
- забій та підготовку м'яса дичини та дикої птиці
- забій та підготовку м'яса морських ссавців (китів)

Цей підклас не включає:
- фасування м'яса за рахунок підприємств оптової торгівлі (див. 51.32)
- фасування м'яса за винагороду або на договірній основі (див. 74.82)]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 16:52:28 +0300 http://apx.org.ua/5604-vidavnicha-diyalnist.html http://apx.org.ua/5604-vidavnicha-diyalnist.html
Цей підклас включає:
- видання книг, брошур, буклетів та аналогічних видань, в т. ч. словників та енциклопедій
- видання карт та атласів

Цей підклас не включає:
- видання музичних партитур (див. 22.14)

2211x

22.12

22.12.0

Видання газет

Цей підклас включає:
- видання газет, журналів та інших періодичних видань, які виходять щонайменше чотири рази на тиждень

2212x

22.13

22.13.0

Видання журналів та періодичних публікацій

Цей підклас включає:
- видання газет, журналів та інших періодичних видань, що виходять менше чотирьох разів на тиждень

2212x

22.14

22.14.0

Видання звукозаписів

Цей підклас включає:
- випуск музичних та інших звукозаписів на грамплатівках, компакт-дисках, дисках системи DVD і магнітних стрічках
- видання музичних партитур

2213

22.15

22.15.0

Інші види видавничої діяльності

Цей підклас включає:
- видання фотографій, естампів, ілюстрованих поштових листівок, календарів, художніх репродукцій та інших друкованих матеріалів, репродукованих механічним або фотомеханічним способом, таких як поштові картки, поздоровні листівки тощо

Цей підклас не включає:
- виробництво конвертів та поштових листівок без малюнків (див. 21.23)
- друкування нотаткових книжок, зошитів, бланків, розкладів, плакатів (див. 22.22)

2219

22.2



Поліграфічна діяльність та пов'язані з нею послуги

222

22.21

22.21.0

Друкування газет

Цей підклас включає:
- друкування газет, журналів та інших періодичних видань, які виходять щонайменше чотири рази на тиждень

2221x

22.22

22.22.0

Інша поліграфічна діяльність

Цей підклас включає:
- друкування газет, журналів та інших періодичних видань, що виходять менше чотирьох разів на тиждень
- друкування книг, брошур, музичних партитур, географічних карт, атласів, афіш, плакатів, рекламних каталогів, проспектів та інших рекламних видань, поштових, акцизних, митних та гербових марок, документів на право власності, журналів обліку, регістрів, чеків та інших цінних паперів, щоденників, альбомів, зошитів, календарів, ілюстрованих поштових листівок і конвертів, ділових форм, бланків та іншої комерційної друкованої продукції (наприклад, пластикових етикеток, пластикових пакетів, скляних пластинок, голограм, металевих виробів), особистих бланків і інших друкованих матеріалів, нотаткових книжок, виготовлених на машинах високого, офсетного та глибокого друку, машинах для друку з пружних форм, для трафаретного друку та інших друкарських машинах, репродукувальних пристроях, електронних принтерах, гофрувальних приладах, фотокопіювальних та термокопіювальних машинах

Цей підклас не включає:
- виробництво паперових етикеток (див. 21.25)
- видавничу діяльність (див. 22.1)

2221x

22.23

22.23.0

Брошурувально-палітурна та оздоблювальна діяльність

Цей підклас включає:
- оздоблення надрукованих листів, наприклад, книг, брошур, журналів, каталогів і т. п.: фальцювання, підбір зошитів, зшивання дротом в накидку, склеювання, підбір і комплектація блоків з зошитів, підрізування, тиснення золотом
- оздоблення друкарських листів паперу та картону, наприклад бланків, етикеток, візитних карток, календарів, рекламної літератури, проспектів шляхом фальцювання, блінтового і конгревного тиснення, просвердлювання, проколювання, перфорації, скріплення, склеювання, ламінування



22.24

22.24.0

Виготовлення друкованих форм

Цей підклас включає:
- набір та виготовлення текстового оригіналу і ілюстрованого матеріалу на плівці, фотопапері та звичайному папері
- підготовку даних для електронної публікації (за умови, що публікація має не тільки електронний вигляд)
- електронну верстку
- репродукційні процеси: виготовлення друкарських форм для високого друку (наприклад, гумових, пластмасових друкарських форм, поліамідних, цинкових та фотополімерних друкарських форм, штампів для тиснення рельєфного відображення), офсетних репродукційних і друкарських форм, друкарських форм і циліндрів глибокого друку

2222x

22.25

22.25.0

Надання інших послуг у поліграфічній діяльності

Цей підклас включає:
- виробництво продукції для репродукційних процесів: проекційних плівок, макетів видань, виконання розмітки для монтажу фотоформ і т. п.
- підготовку цифрових даних, наприклад, актуалізацію даних, їх відбір, формування на машинних носіях
- інші види поліграфічної діяльності, як от гравірування та тиснення матриць, брайлівський друк, проколювання та перфорування, гофрування, лакування, ламінування плівкою, складання та вкладання, фальцювання
- іншу діяльність з обробки графічної інформації

2222

22.3



Тиражування записаних носіїв інформації

223

22.31

22.31.0

Тиражування звукозаписів

Цей підклас включає:
- тиражування на грамплатівки, компакт-диски, диски системи DVD та магнітні стрічки музичних і інших звукозаписів з оригінальної матриці (майстер-копії)

2230x

22.32

22.32.0

Тиражування відеозаписів

Цей підклас включає:
- тиражування на компакт-диски, диски системи DVD та відеокасети фільмів та інших відеозаписів з оригінальної матриці (майстер-копії)

Цей підклас не включає:
- розповсюдження фільмів (див. 92.12)

2230x

22.33

22.33.0

Тиражування програмного забезпечення

Цей підклас включає:
- тиражування на диски та магнітні стрічки програм і даних з оригінальної матриці]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 16:58:13 +0300 http://apx.org.ua/5616-virobnictvo-pakovan-z-legkix-metaliv.html http://apx.org.ua/5616-virobnictvo-pakovan-z-legkix-metaliv.html - виробництво консервних банок для харчових продуктів, тубів, коробок, ящиків тощо з легких металів
- виробництво металевих кришок, пробок та інших виробів для закупорювання банок, пляшок тощо

28.73

28.73.0

Виробництво виробів з дроту

2899x

Цей підклас включає:
- виробництво металевих канатів, тросів, кабелю, плетених стрічок та подібних виробів без електричної ізоляції
- виробництво виробів з металевого дроту: дротяної загорожі, решіток, сіток, тканин тощо
- виробництво електродів та аналогічних виробів для паяння та зварювання
- виробництво цвяхів, шпильок, штирків, кнопок, скріпок, голок швацьких, спиць в'язальних тощо

Цей підклас не включає:
- виробництво ізольованого проводу та кабелю (див. 31.30)

28.74

28.74.0

Виробництво кріпильних засобів, ланцюгів і пружин

2899

Цей підклас включає:
- виробництво заклепок, шайб та подібних неґвинтових виробів
- виробництво ґвинтонарізних виробів: болтів, ґвинтів, гайок, шурупів тощо
- виробництво пружин: плоских, пластинчастих, листових, ґвинтових, торсіонів, ресор тощо
- виробництво листів для пружин
- виробництво ланцюгів, крім привідних ланцюгів

Цей підклас не включає:
- виробництво шарнірних привідних ланцюгів (див. 29.14)
- виробництво пружин для годинників (див. 33.50)

28.75

28.75.0

Виготовлення інших готових металевих виробів

2899

Цей підклас включає:
- виробництво металевих виробів господарсько-побутового призначення: каструль, сковорід та іншого побутового неелектричного столового та кухонного посуду, плоского посуду з недорогоцінних металів, дрібного приладдя та належностей для кухні, металевих сіток для миття посуду
- виробництво ванн, мийок, мийниць, умивальників, корит та подібних виробів з недорогоцінних металів
- виробництво металевого канцелярського приладдя
- виробництво сейфів, броньованих дверей тощо
- виробництво холодної зброї: щабель, мечів, шпаг, штиків тощо
- виробництво гребних ґвинтів

- виробництво інших виробів з недорогоцінних металів: захисних шоломів, застібок, пряжок, гачків, інформаційних покажчиків тощо

Цей підклас не включає:
- виробництво столових приборів з дорогоцінних металів (див. 36.22)

Підсекція DK



Виробництво машин та устатковання

29

29



Виробництво машин та устатковання

29

Цей розділ включає виробництво машин та устатковання, які призначені для механічного, термічного оброблення матеріалів або здійснення інших операцій, наприклад, підіймально-транспортних, операцій з розмелювання, зважування, пакування тощо, у тому числі елементів механічних передач та приводів, спеціально виготовлених запасних частин до них. В структурі розділу розрізняється виробництво машин та устатковання загального і спеціального призначення.
Розділ включає види діяльності з виробництва:
- двигунів (крім електричних), турбін, насосів, компресорів, елементів механічних передач та приводів;
- печей, пальників, підіймально-транспортного, промислового холодильного та вентиляційного устатковання, інших машин та устатковання загального призначення (для зважування, фасування та пакування товарів, фільтрування та очищення води тощо);
- машин та устатковання спеціального призначення: для сільського та лісового господарства, металургії, добувної промисловості, будівництва, харчової та легкої промисловості тощо;
- верстатів;
- зброї та боєприпасів;
- побутових приладів (електричних і неелектричних).

Цей розділ не включає:
- оброблення металів (див. 28.5)
- виробництво офісної техніки та комп'ютерного обладнання (див. 30)
- виробництво електричних машин та устатковання (див. 31)
- виробництво апаратури для радіо, телебачення та зв'язку (див. 32)
- виробництво медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та устатковання, годинників тощо (див. 33)
- виробництво транспортних засобів та устатковання (див. 34, 35)

29.1



Виробництво механічного устатковання

291

29.11



Виробництво двигунів та турбін

2911



29.11.1

Виробництво двигунів та турбін



Цей підклас включає:
- виробництво поршневих двигунів внутрішнього згоряння та їх частин (крім авіаційних, автомобільних та мотоциклетних двигунів): суднових двигунів, двигунів для залізничного та іншого рейкового транспорту, двигунів промислового типу тощо
- виробництво турбін та їх частин: водяної та іншої пари, гідравлічних турбін, їх робочих коліс та керувальних механізмів (напрямного апарату), виробництво газових турбін

Цей підклас не включає:
- виробництво та ремонт повітряних двигунів (див. 29.12)
- виробництво та ремонт електродвигунів та генераторів змінного та постійного струму (див. 31.10)
- виробництво електроустатковання для запалювання та запуску двигунів внутрішнього згоряння (див. 31.61)
- виробництво двигунів для автомобілів, мотоциклів (див. 34.10), літаків (див. 35.30)
- виробництво та ремонт турбоґвинтових та турбореактивних двигунів (див. 35.30)]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 17:03:08 +0300 http://apx.org.ua/5621-virobnictvo-mashin-ta-ustatkovannya-specialnogo-priznachennya-n-v-i-g.html http://apx.org.ua/5621-virobnictvo-mashin-ta-ustatkovannya-specialnogo-priznachennya-n-v-i-g.html - екструдерів, прес-форм, машин для виробництва та відновлення пневматичних шин та інших машин для виробництва виробів з ґуми або пластмас
- виробництво друкарського та брошурувально-палітурного устатковання
- виробництво опок, ливарних форм, ливарних піддонів, ливарних моделей, форм для будь-яких матеріалів
- машин для збирання ламп розжарювання, електронних ламп та електронно-променевих пристроїв, машин або приладів для розділення ізотопів, для виробництва та гарячого оброблення скла та скляних виробів, скловолокон та склопряжі, машин для виробництва канатів тощо
- виробництво сушарок для деревини, паперової маси, паперу чи картону; сушарок відцентрових для білизни
- виробництво промислових роботів широкого застосування тощо
- виробництво вузлів і деталей до машин та устатковання спеціального призначення, віднесених до цього підкласу
- виробництво підпорів пересувних (механізованих) з гідравлічним приводом

Цей підклас не включає:
- виробництво верстатів для оброблення твердої гуми, твердих пластмас та холодного оброблення скла (див. 29.43)
- виробництво побутових приладів (див. 29.7)



29.56.5

Монтаж машин та устатковання спеціального призначення, н. в. і. г.





29.56.6

Ремонт і технічне обслуговування машин та устатковання спеціального призначення, н. в. і. г.



29.6



Виробництво зброї та боєприпасів

292x
2927

29.60

29.60.0

Виробництво зброї та боєприпасів

2927

Цей підклас включає:
- виробництво танків та інших бойових машин
- виробництво артилерійських снарядів та балістичних ракет
- виробництво легкої зброї
- виробництво боєприпасів
- виробництво вузлів і деталей до зброї та боєприпасів
- монтаж, технічне обслуговування і ремонт зброї

Цей підклас включає також:
- виробництво вогнепальної мисливської та спортивної зброї, вогнепальної зброї для самозахисту та боєприпасів до цих видів зброї
- виробництво вибухових пристроїв, таких як бомби, міни та торпеди

Цей підклас не включає:
- виробництво детонаторів, зривників, сигнальних та освітлювальних ракет (див. 24.61)
- виробництво холодної зброї: шабель, мечів, шпаг, штиків тощо (див. 28.75)
- виробництво броньованих інкасаторських машин (див. 34.10)
- монтаж, технічне обслуговування зброї та боєприпасів на місцях їх зберігання (у військових частинах) (див. 75.22)

29.7



Виробництво побутових приладів

293

29.71

29.71.0

Виробництво електричних побутових приладів

2930x

Цей підклас включає:
- виробництво електричних побутових приладів: холодильників та морозильних камер, посудомийних машин, пральних машин та сушарок, пилососів, підлогонатирачів, сміттєподрібнювачів, млинів, м'ясорубок, міксерів, соковижималок, консервовідкривачів, електробритв, електричних зубних щіток, ножегострил, кухонних вентиляторів та витяжних пристроїв тощо
- виробництво побутових електронагрівальних приладів: електричних водонагрівачів, електроковдр, сушарок для волосся, гребінців, щіток, бігуді, електропрасок, обігрівачів приміщень, вентиляторів, електропечей, мікрохвильових печей, кухонних плит, підігрівачів для посуду, тостерів, кавоварок, чайників, сковорід, грилів, радіаторів, нагрівальних резисторів (нагрівачів опору) тощо
- виробництво вузлів та деталей до електричних побутових приладів

Цей підклас включає також:
- виробництво, технічне обслуговування і ремонт професійних приладів: нагрівального устатковання для уникнення утворення криги на шляхах, для підігріву ґрунту, інфрачервоних радіаторів для зовнішнього використання тощо

Цей підклас не включає:
- виробництво швейних машин (див. 29.54)
- виготовлення сушарок відцентрових для білизни (див. 29.56)
- ремонт та технічне обслуговування побутових електроприладів (див. 52.72.2)

29.72

29.72.0

Виробництво неелектричних побутових приладів

2930x

Цей підклас включає:
- виробництво неелектричних побутових приладів для приготування їжі, неелектричних нагрівальних пристроїв: обігрівачів приміщень, кухонних плит, жаровень, печей, водонагрівачів тощо
- виробництво вузлів та деталей до неелектричних побутових приладів

Цей підклас не включає:
- виробництво машин та устатковання для приготування їжі у готелях та ресторанах (див. 29.53)
- ремонт неелектричних побутових приладів (див. 52.74)

Підсекція DL



Виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання



30



Виробництво офісного устатковання та електронно-обчислювальних машин

30

Цей розділ включає виробництво офісного устатковання (машин для опрацювання текстів, фотокопіювальних машин, касових апаратів тощо), електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації (комп'ютерів, периферійних пристроїв), а також їх монтаж та установлення виробниками.

Цей розділ не включає:
- виготовлення електронних компонентів (див. 32.10)
- виготовлення прикладних програм (див. 72.21)
- здавання в оренду офісного устатковання та електронно-обчислювальних машин, за винятком, коли вони здаються в оренду виробником, тобто йдеться про одну з форм реалізації продукції (див. 71.33)
- технічне обслуговування і ремонт офісного устатковання та електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів (див. 72.50)

30.0



Виробництво офісного устатковання та електронно-обчислювальних машин

300

30.01



Виробництво офісного устатковання

3000x



30.01.1

Виробництво офісного устатковання



Цей підклас включає:
- виробництво друкарських машин
- виробництво машин для опрацювання текстів
- виробництво копіювально-розмножувального устатковання (гектографів, ротаторів, листових офсетних копіювальних апаратів), адресувальних машин тощо
- виробництво калькуляторів, касових апаратів, маркувальних машин, квитково-касових машин тощо
- виробництво інших офісних машин та устатковання для сортування, підрахування та пакування монет, банкоматів, машин для укладання у конверти поштової кореспонденції та інших машин для оброблення пошти, машинок для загострення олівців, перфораторів, скобозшивачів тощо
- виробництво вузлів та приладдя до офісного устатковання]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 17:05:25 +0300 http://apx.org.ua/5622-montazh-ta-ustanovlennya-ofisnogo-ustatkovannya.html http://apx.org.ua/5622-montazh-ta-ustanovlennya-ofisnogo-ustatkovannya.html - монтаж та установлення офісного устатковання його виробниками

30.02



Виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації

3000x



30.02.1

Виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації



Цей підклас включає:
- виробництво машин для автоматичного оброблення даних, у тому числі мікро-ЕОМ: цифрових, аналогових та аналого-цифрових (гібридних) обчислювальних машин
- виробництво периферійних пристроїв: принтерів, терміналів, магнітних та оптичних зчитувальних пристроїв, машин для запису даних у кодованому вигляді на носії даних
- виробництво вузлів і приладдя до електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації

Цей підклас не включає:
- виробництво елементів для електронно-обчислювальних машин (див. 32.10)
- виробництво електронних ігор (див. 36.50)
- установлення персональних комп'ютерів, якщо ці послуги супроводжують процес торгівлі (див. 52.48.1)
- ремонт та технічне обслуговування електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів (див. 72.50)



30.02.2

Монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткований для оброблення інформації



Цей підклас включає:
- монтаж та установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устатковання для оброблення інформації виробниками

31



Виробництво електричних машин та устатковання

31

31.1



Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів

311

31.10



Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів

3110



31.10.1

Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів



Цей підклас включає:
- виробництво електродвигунів і генераторів змінного та постійного струму
- виробництво універсальних електродвигунів (змінного/постійного струму)
- виробництво установок електрогенераторних
- виробництво обертових електричних перетворювачів
- виробництво електричних трансформаторів
- виробництво електричних реакторів
- виробництво котушок індуктивності, інверторів, статичних електричних перетворювачів, включаючи напівпровідникові полікристалічні тощо
- виробництво вузлів та деталей до електродвигунів, генераторів і трансформаторів

Цей підклас не включає:
- виробництво електрогенераторів та стартерів для транспортних засобів (див. 31.61)
- виробництво діодних випрямлячів (див. 32.10)



31.10.2

Ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів





31.10.3

Монтаж електродвигунів, генераторів і трансформаторів



31.2



Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури

312

31.20



Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури

3120



31.20.1

Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури



Цей підклас включає:
- виробництво електроапаратури для комутації або захисту електричних ланцюгів, для їх приєднання або підключення до них: перемикачів, вимикачів, переривачів, роз'єднувачів, плавких запобіжників, блискавковідводів, розрядників, обмежувачів напруги, штепселів, вилок, розподільних коробок, реле, розеток, патронів для ламп тощо
- виробництво розподільних щитів, панелей, пультів керування, стендів, шаф керування тощо
- виробництво вузлів до електророзподільної та контрольної апаратури

Цей підклас не включає:
- виробництво дроту, стрижнів та пластин для плавких запобіжників (див. 27.4)
- виробництво вугільних та графітових електродів (див. 31.62)
- виробництво щитів, панелей, стійок тощо, які використовуються в телефонному та телеграфному зв'язку (див. 32.20)
- прокладання електропроводів та установлення електроарматури в будинках та на інших будівельних об'єктах (див. 45.31)



31.20.2

Ремонт і технічне обслуговуванння електророзподільної та контрольної апаратури





31.20.3

Монтаж електророзподільної та контрольної апаратури



31.3



Виробництво ізольованого проводу та кабелю

313

31.30

31.30.0

Виробництво ізольованого проводу та кабелю

3130

Цей підклас включає:
- виробництво ізольованого проводу, кабелю, стрічок та інших ізольованих провідників зі з'єднувальними елементами або без них
- виробництво волоконно-оптичного кабелю для передавання кодованих даних: сигналів електрозв'язку, відеосигналів, керувальних та інформаційних сигналів тощо

Цей підклас не включає:
- виробництво неізольованого дроту з кольорових металів (див. 27.4)
- виробництво неізольованих металевих канатів, тросів, кабелю, а також ізольованого кабелю, що не можуть бути використані в якості провідників (див. 28.73)
- виробництво комплектів проводів запалювання для двигунів та інших комплектів проводів для транспортних засобів (див. 31.61)
- виробництво волоконних світловодів та волоконно-оптичного кабелю для прямого передавання зображень: для ендоскопії, освітлення, отримання прямих зображень (див. 33.40)]]> Oleg Fri, 12 Mar 2010 17:05:45 +0300