В каждой стране существует индивидуальный подход к выдаче разрешений на строительство индивидуального жилого дома. Где-то разрешено строить до 300 квадратных метров без проекта, где-то меньше. Например строительный паспорт.

С чего необходимо начинать разрабатывать эскиз коттеджа.

Как правило, заказчик вместе с архитектором выезжают на местность будущего строения жилого дома (коттеджа), заказчик предоставляет архитектору выкопировку с генерального, детального плана территории коттеджного поселка, просто участка (желательно с рельефом местности, точками подключения основных коммуникаций).

Архитектор фотографирует сам участок, панорамные точки, детали участка.

Затем на следующей встрече, прорабатываются совместно с архитектором собранные заказчиком аналоги жилых домов, детали.

Заказчик определяет типы строений и территорий на участке (гараж, беседка, сауна, бассейн, сарай, погреб, площадки для игр), квадратуру будущего коттеджа - 100, 150, 200, 250, 300 и более квадратных метров, в зависимости от финансовых возможностей.

После, необходимо правильно разместить жилой дом и другие строения на земельном участке, выявить этажность основного жилого дома (1, 2 этажа с чердаком) основные функциональные зоны, типы основных помещений и связи между ними.

Основными пространствами и помещениями индивидуального жилого дома являются тамбур, прихожая, кухня, гостевая комната, лестничное пространство, ванная комната, туалет (на первом и втором этаже), спальни (гостевая, основная и детская), бассейн, сауна, гардероб, балкон с видом и т.д.

Из технических пространств можно выделить необходимые помещение для отопительного котла (электрического, газового, на угле). Погреб для возможности хранения продуктов, как например: грибов, огурцов, картошки и других овощей на зиму. Кладовую комнату для хранения верхней одежды, обуви, детских колясок, инструментов, всевозможных строительных материалов и аппаратуры.

Хорошо иметь отдельный сарай для хранения инструментов, смазочных и лакокрасочных, строительных материалов, велосипедов и деталей для них, горнолыжного снаряжения, скутера (на зимнее время) и т.д.

Функциональное зонирование помещений будущего коттеджа прорисовывается с архитектором на плотном листе бумаги с применением карандаша, линейки, циркуля или от руки (но в приблизительном масштабе). Ведь необходимо придерживаться определенной кубатури и квадратуры будущего строения.

На практике, планировку будущего загородного домика, коттеджа необходимо несколько раз переделать и согласовать с заказчиком, показать каждому члену его семьи.

Планы будут иметь прямую зависимость с фасадами и объёмным решением. Поэтому после выработки предварительного схематического решения, выбора квадратной, удлиненной структуры либо на рельефе (при согласии заказчика или его подписи на эскизе схемы функционального зонирования) можно переходить к рисованию детальной планировки в масштабе или переходить к работе в компьютерной графике.

Выполняется проработка планов и фасадов в масштабах 1:50, 1:100, 1:200, генерального плана участка 1:500.

Когда определиться дальнейший вид жилого дома (коттеджа) уже в некоторых деталях, параллельно можно переходить к созданию 3d модели будущего строения (выбору цветовых решений) с последующим вписыванием её в панораму местности (для этого необходимо предварительно сфотографировать фотоаппаратом саму панораму участка с местностью, лесом, озером, горами).

На схемах планов, разрезов, фасадов выставляются оси, характеристика и экспликация помещений, расставляется мебель. По желанию заказчика можно показать схемы потолков, вписать мебель из каталогов ее производителя и т.д.

Аналогичным способом прорабатываются и другие постройки на индивидуальном земельном участке.

Параллельно прорисовывается схема генерального плана с расстановкой на участке основных строений.

Все эти чертежи (схема генерального плана участка, планы, фасады, разрезы, вид сверху, при необходимости 3d модель) должны войти в строительный паспорт по которому заказчик имеет право на проведение строительных работ.

Но это еще не всё, после разработки архитектурной части необходимо обратиться к определенному инженеру для разговора про подготовку строительной площадки, конструкций фундамента и остальных частей жилого дома. Опытный прораб также сможет помочь заказчику определиться со специалистами-инженерами, сметчиками для начала проведения строительных работ на участке.

Порядок оформлення і видачі кредиту 

     10. Надання кредиту здійснюється на підставі кредитної угоди, 

що укладається після  підтвердження  права  позичальника  на  його 

одержання та визначення суми кредиту. 

     11. Для    підтвердження   права   на  одержання  кредиту  та 

визначення його суми індивідуальний забудовник подає до фонду такі 

документи:

     заяву на ім'я керівника виконавчого органу фонду про  надання 

кредиту;

     клопотання органу  місцевого   самоврядування   про   надання 

кредиту;

     паспорт громадянина України (для перевірки особи);

     довідку про склад сім'ї (форма N 3);

     документи, необхідні   для    визначення    платоспроможності 

позичальника  (довідку  з  місця роботи позичальника і членів його 

сім'ї із зазначенням доходу,  одержаного за попередні 12  місяців, 

тощо);

     довідку, видану бюро технічної інвентаризації  про  наявність 

(або відсутність) приватного житла;

     витяг з   рішення   органу   місцевого   самоврядування   про 

відведення земельної ділянки та надання дозволу на забудову;

     проектно-кошторисну документацію на спорудження або  добудову 

житлового будинку з надвірними підсобними приміщеннями,  погоджену 

з районним архітектором,  вартість  виготовлення  якої  за  згодою 

позичальника може входити до суми кредиту;

     довідку   органу   місцевого   самоврядування  про  наявність 

(відсутність)  земельної  ділянки  (паю),  її  розмір.  ( Пункт 11 

доповнено  абзацом згідно з Постановою КМ N 145 ( 145-2001-п ) від 

14.02.2001 ) 

     12. Рішення   про   надання   або   про   відмову  у  наданні 

індивідуальному забудовникові  кредиту  приймає  виконавчий  орган 

фонду  на  підставі  поданих  відповідно  до  пункту 11 цих Правил 

документів у термін не пізніше 30 днів  з  дати  реєстрації  заяви 

забудовника.

     У разі  прийняття  рішення  про  відмову  у  наданні  кредиту 

виконавчий  орган  або  відділення  фонду  в  місячний  термін   у 

письмовій  формі  повідомляє  про це індивідуального забудовника з 

обгрунтуванням причин відмови.

     Позитивне рішення виконавчого органу фонду  є  підставою  для 

укладення з індивідуальним забудовником кредитної угоди. 

     13. Кредитна  угода укладається відповідно до законодавства з 

урахуванням вимог цих Правил.

     Зміни та   доповнення   до   кредитної   угоди   оформляються 

додатковою угодою і є невід'ємною частиною кредитної угоди. 

     14. Зобов'язання   позичальника  за  кредитною  угодою  мають 

забезпечуватися такими способами:

     договором поруки, за яким поручителем може бути підприємство, 

установа або організація,  що є місцем  роботи  позичальника,  або 

нотаріально посвідчене поручительство одного чи кількох громадян;

     договором про іпотеку будівель,  що споруджуються за  рахунок 

кредиту,  а у разі коли житло будується на земельній ділянці,  яка 

належить позичальнику за правом приватної власності,  - також  про 

іпотеку земельної ділянки;

     договором  застави  іншого майна та майнових прав. ( Пункт 14 

доповнено  абзацом згідно з Постановою КМ N 145 ( 145-2001-п ) від 

14.02.2001 ) 

     15. Кредитна  угода  укладається  на  всю  суму кредиту,  яка 

видається частинами,  поетапно (чотири етапи)  згідно  з  графіком 

будівництва:

     перший етап  -  земляні  роботи,  спорудження  фундаменту  та 

цокольної частини будинку (з перекриттям), гідроізоляційні роботи;

     другий етап -  спорудження  поверхів  будівлі,  придбання  та 

встановлення   віконних   і   дверних  блоків,  спорудження  даху, 

покрівлі;

     третій етап  - внутрішні опоряджувальні роботи,  облаштування 

внутрішніх   систем    інженерного    забезпечення,    спорудження 

господарських будівель;

     четвертий етап -  зовнішні  опоряджувальні  роботи,  зовнішні 

інженерні мережі, спорудження під'їздів та підходів.

     За згодою сторін кредитної угоди графік будівництва може бути 

змінений.

     Графік будівництва  з  визначеними термінами виконання етапів 

є складовою кредитної угоди. 

     16. Кредит   може   надаватися  позичальникові  матеріальними 

ресурсами,  необхідними для житлового будівництва,  або коштами  у 

безготівковій формі залежно від умов кредитної угоди. 

     17. Видача кредиту здійснюється в міру виконання робіт згідно 

з   актами   про   завершені   етапи    будівництва,    складеними 

позичальником,  підрядною  організацією та відділенням фонду,  а у 

разі виконання робіт власними силами позичальника -  позичальником 

і відділенням фонду.

     Під час  видачі  кожної  частини   кредиту   переоформляється 

попереднє  строкове  зобов'язання позичальника за його підписом та 

вносяться зміни до графіка.

     Позичальник може одержати кошти авансом у безготівковій формі 

на придбання будівельних  матеріалів,  конструкцій,  обладнання  в 

розмірі  до  25  відсотків  суми  кредиту,  якщо  це обумовлюється 

кредитною угодою. 

     18. Термін використання  кредиту  обумовлюється  у  кредитній 

угоді  і не повинен перевищувати двох років з дня одержання першої 

його частини. 

     19. Оформлення,  облік і контроль за здійсненням  операцій  з 

надання кредитів ведеться згідно із законодавством. 

ПРІОРИТЕТНІСТЬ У ДЕРЖАВНИХ ІНВЕСТИЦІЯХ 

      Стаття 5. Розмір державних централізованих 

                капіталовкладень для агропромислового комплексу 

     Розмір  державних    централізованих   капіталовкладень,   що 

спрямовуються на зміцнення матеріально-технічної  бази  соціальної 

сфери  села та агропромислового комплексу,  має становити не менше 

одного  процента  від  вартості  валового  внутрішнього   продукту 

України.  Ці  капіталовкладення  виділяються  в Державному бюджеті 

України окремим рядком.  (  Частина  перша  статті  5  в  редакції 

Закону N 216/97-ВР від 16.04.97 )

     На будівництво об'єктів невиробничого призначення в сільській 

місцевості використовується не менш   як  50  процентів  державних 

централізованих капіталовкладень, передбачених цією статтею.

     Відповідно до зміни цін на будівельні  матеріали,  обладнання 

та  послуги  здійснюється  індексація  виділених   централізованих 

капіталовкладень.

     Централізовані капіталовкладення спрямовуються  передусім  на 

реалізацію державних програм. 

     Стаття 6. Державне інвестування розвитку соціальної 

               сфери села та агропромислового комплексу 

     Будівництво в сільській місцевості об'єктів  освіти,  охорони 

здоров'я, культури і спорту, водопроводів,  каналізаційних  систем 

та споруд, мережі  газо-  і  електропостачання,  шляхів,  об'єктів 

служби побуту, благоустрій територій, а у трудонедостатніх  селах, 

крім цього, спорудження житла здійснюється за  рахунок  державного 

і місцевого бюджетів. До  2000  року  виконати  державні  програми 

газифікації, водопостачання, електрифікації,  будівництва  шляхів, 

благоустрою  сіл,   а    також    відродження    трудонедостатніх, 

занепадаючих  сільських  населених  пунктів.  У   випадках,   коли 

спорудження  зазначених  об'єктів  здійснюється  за  власні  кошти 

суб'єктів    господарювання,    то    понесені    ними     витрати 

відшкодовуються з Державного бюджету України і місцевих бюджетів. 

( Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно  із  Законом 

N 216/97-ВР від 16.04.97 )

     Функції  розпорядника  цільових  державних    централізованих 

капіталовкладень у соціальну сферу  села  покладаються  на  органи 

місцевого та  регіонального  самоврядування  і  місцеву   державну 

адміністрацію,  які  несуть  однакову  відповідальність  з  іншими 

учасниками  інвестиційного  процесу за  цільове та   ефективне  їх 

використання.

     (  Дію  частини третьої статті 6 зупинено згідно  з  Декретом 

N  14-92  від 26.12.92 ) При будівництві об'єктів соціальної сфери 

села за рахунок державних централізованих капіталовкладень податок 

на добавлену вартість не сплачується.

     Будівництво        меліоративних,             гідротехнічних, 

електроенергетичних споруд та мереж, обводнення земель, здійснення 

протиерозійних заходів, хімічної меліорації, закладка багаторічних 

насаджень,  будівництво  і  технічне  переозброєння    підприємств 

переробної    промисловості,   сприяння   розвиткові   фермерських 

господарств,   колективних   та   інших   підприємств,  формування 

виробничої  інфраструктури  в  сільській  місцевості  здійснюються 

відповідно  до  державних  програм. ( Частина четверта статті 6 із 

змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 

03.03.2005 )

     (  Дію частини п'ятої статті 6 зупинено на 2001 рік згідно із 

Законом  N  2120-III  (  2120-14  )  від  07.12.2000  ) Витрати на 

утримання   всіх  закладів  соціально-культурного  та  спортивного 

призначення  в  сільській  місцевості,  в  тому числі будинків для 

інвалідів  і  ветеранів  праці, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а 

також на проведення фізкультурно-спортивних заходів фінансуються з 

бюджету.     Забороняється     ліквідація,     реорганізація    та 

перепрофілювання  закладів  охорони  здоров'я, освіти, соціального 

захисту населення (будинки-інтернати для престарілих та інвалідів) 

у  сільській  місцевості.  (  Частина  п'ята  статті 6 із змінами, 

внесеними згідно із Законом N 216/97-ВР від 16.04.97 )

     Усі шляхи, що зв'язують  сільські  населені  пункти  (у  тому 

числі в межах цих населених пунктів) з мережею  шляхів  загального 

користування, належать до категорії шляхів загального користування 

і разом з усіма під'їзними  шляхами до сільських населених пунктів 

передаються  на  баланс  Українському  державному   концерну    по 

будівництву, ремонту та утриманню автомобільних шляхів. 

     Стаття 7. ( Дію статті 7 зупинено в частині звільнення 

                 від  оподаткування   прибутку   згідно   з 

                 Декретом N 12-92 від 26.12.92 ) 

                 Економічне стимулювання трудових колективів 

                 підприємств і організацій, які виконують 

                 роботи для агропромислового комплексу 

     Непрофільні промислові підприємства,  що  виконують  державне 

замовлення на проектування та  виготовлення  машин,  обладнання  і 

запасних частин для агропромислового комплексу, включаючи  об'єкти 

соціально-культурного  призначення,  забезпечуються    матеріалами 

централізовано.  Одержані   за    рахунок    цього    доходи    не 

оподатковуються.

     Доходи будівельних, монтажних, проектних та інших підприємств 

і організацій,  одержані  в  результаті  спорудження  в  сільській 

місцевості житла, об'єктів  побуту,  культури,  торгівлі,  охорони 

здоров'я,  фізкультури  і  спорту,  освіти,    зв'язку,    шляхів, 

енергетичних, газових  і  водорозподільних  систем,  тваринницьких 

приміщень,  інженерно-технічних  комплексів    машинно-тракторного 

парку та інших об'єктів, які впливають на  поліпшення  соціального 

становища села, не оподатковуються.

     Не оподатковується частина доходу  підприємств,  організацій, 

що витрачається на розвиток та утримання  соціальної  сфери  села, 

об'єктів торгівлі і побутового обслуговування, фізичної культури і 

спорту в сільській місцевості. 

СОЦІАЛЬНА ЗАХИЩЕНІСТЬ СЕЛЯН І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ 

     Стаття 8. Перевага села в соціально-культурному та 

               побутовому забезпеченні 

     Селу надається перевага порівняно з містом (у  розрахунку  на 

душу населення) у спорудженні житла, об'єктів освіти,  культури  і 

спорту, охорони здоров'я, побуту, торгівлі, газифікації,  водо-  і 

електропостачання, телефонізації, зв'язку, комунальних об'єктів, в 

послугах радіо і телебачення, забезпечуються рівні з містом  умови 

постачання  промисловими та продовольчими товарами, а також рівень 

медичного,  культурного,    спортивного,    комунально-побутового, 

транспортного  і  торговельного    обслуговування    за    науково 

обгрунтованими нормативами. 

     Стаття 9. Пільги особам, які переселяються і проживають 

               у трудонедостатніх населених пунктах 

     Особи, які переселяються в трудонедостатні сільські  населені 

пункти,  і  місцеве  населення  віком  до  40  років,  зайняте   в 

сільському  господарстві,  переробних  та  обслуговуючих   галузях 

агропромислового  комплексу  або  соціальній  сфері    цих    сіл, 

забезпечуються  житлом  і  господарськими  будівлями  за   рахунок 

державного бюджету. Житло, збудоване  в  сільській  місцевості  за 

рахунок бюджетних коштів, через 10 років  передається  в  особисту 

власність цим громадянам за умови їх постійної роботи в зазначених 

галузях.

     Критерій трудонедостатніх  населених  пунктів  з  урахуванням 

чисельності працездатних жителів та інших факторів, а  також  види 

пільг визначаються Урядом України, а перелік цих населених пунктів 

- місцевими Радами народних депутатів. 

     Стаття 10. Збереження і розвиток сільської 

                поселенської мережі 

     Держава захищає сільську  поселенську  мережу  незалежно  від 

категорії, величини  та  місця  розташування  сільських  населених 

пунктів. Будь-які  перетворення  сільських  поселень  (об'єднання, 

роз'єднання, перейменування, переведення до іншої категорії  тощо) 

можуть здійснюватись  за  рішенням  сесій  районних  Рад  народних 

депутатів лише з волі жителів цих поселень.

     Запроваджується  організація   постійного    обстеження    та 

паспортизації сільської поселенської мережі (моніторинг).  Порядок 

здійснення моніторингу встановлюється Урядом. 

     Стаття 11. Пільги для індивідуального житлового будівництва 

                на землях сільських населених пунктів 

     Уряд України,   місцеві   державні   адміністрації   сприяють 

розвитку індивідуального житлового будівництва на землях сільських 

населених пунктів,  створюють сільським забудовникам (як місцевому 

населенню,  так  і  громадянам,  які  переселяються  до  сільської 

місцевості)   пільгові   умови   щодо   забезпечення  будівельними 

матеріалами   і   обладнанням,   надання  їм  послуг  і  пільгових 

довгострокових державних кредитів.

{  Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом 

N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

     Індивідуальні сільські   забудовники  користуються  державним 

пільговим   кредитом  за  умови  проживання  на  землях  сільських 

населених пунктів або переселення до сільської місцевості, якщо їх 

загальні  річні  видатки на оплату державного пільгового кредиту з 

урахуванням  процентної  ставки перевищують 20 процентів сукупного 

річного доходу сім'ї.

{  Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом 

N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

     Інші сільські  забудовники користуються кредитом на загальних 

підставах залежно від вартості кредитних ресурсів.

     25 процентів   суми   пільгового  довгострокового  державного 

кредиту компенсується забудовникам через 5  років  після  введення 

будівель   в   експлуатацію   за   умови  їх  постійної  роботи  у 

сільськогосподарському виробництві,  переробній  та  обслуговуючих 

галузях  агропромислового  комплексу,  що функціонують у сільській 

місцевості,   соціальній   сфері   села   та   органах   місцевого 

самоврядування  на  селі,  а  молодим  сім'ям  ця пільга надається 

відразу після введення будівель в експлуатацію.

     Розміри   індивідуальних  жилих  і  господарських  споруд  на 

селі не обмежуються.

     Порядок надання     державних    пільгових    кредитів    для 

індивідуальних сільських забудовників визначається Урядом України.

     Індивідуальні забудовники,  які  споруджують  жилі  будинки і 

господарські  споруди,   працюють   у   сільському   господарстві, 

переробній та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, що 

функціонують у сільській  місцевості,  соціальній  сфері  села  та 

органах   місцевого  самоврядування  на  селі  і  не  користуються 

державним пільговим кредитом,  отримують  компенсацію  за  рахунок 

держави  у  розмірі  35  процентів  вартості зазначених будинків і 

споруд. Ця пільга зберігається також за зазначеними особами у разі 

спорудження  житла  та  господарських  будівель  на  кооперативних 

засадах.  Цим же  забудовникам  при  спорудженні  житла  підрядним 

способом  компенсується  з  державного  бюджету  частина  вартості 

будівництва жилого будинку і господарських споруд,  що не належить 

до  прямих  витрат підрядних будівельних організацій і включається 

до кошторисів (розрахунків вартості) будівництва згідно з  діючими 

нормативними актами.

ПРАВИЛА надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі 

     1. Ці  Правила  визначають  відповідно  до  Указу  Президента 

України від 27 березня 1998 р.  N 222 ( 222/98 ) "Про заходи  щодо 

підтримки  індивідуального  житлового будівництва на селі" умови і 

порядок  надання  фондами  підтримки   індивідуального   житлового 

будівництва  на  селі  (далі  -  фонди)  пільгових  довгострокових 

кредитів індивідуальним забудовникам житла на  селі  на  виконання 

регіональних  програм  "Власний  дім"  і є основою для розроблення 

відповідних регіональних правил з урахуванням місцевих умов. 

                      I. Загальні положення 

     2. Терміни,  що  вживаються  у  цих  Правилах,   мають   таке 

значення:

     кредит  -  сума  коштів  або  матеріальні ресурси у грошовому 

виразі,   що  надаються  індивідуальним  забудовникам  за  рахунок 

кредитних  ресурсів  фондів  для фінансування спорудження житлових 

будинків   з   надвірними   підсобними  приміщеннями  та  добудови 

незавершених  житлових  будинків,  спорудження  інженерних  мереж, 

підключення   їх   до  існуючих  комунікацій,  а  також  придбання 

незавершеного будівництвом та готового житла за експертною оцінкою 

з   проведенням  його  добудови  та  реконструкції  відповідно  до 

Положення,    затвердженого    Мінагрополітики   і   Мінфіном   та 

зареєстрованого  Мін'юстом  (далі  - індивідуальне житло); { Абзац 

другий  пункту  2  із  змінами,  внесеними згідно з Постановами КМ 

N  145  (  145-2001-п  )  від 14.02.2001, N 560 ( 560-2008-п ) від 

18.06.2008 }

     кошти   на   обслуговування   кредиту   -  частина  коштів  з 

перерахованих  на  рахунки  фондів для кредитування індивідуальних 

сільських  забудовників,  що спрямовується на витрати, пов'язані з 

наданням та обслуговуванням кредиту банківськими установами, та на 

витрати,  пов'язані  з  утриманням  фондів;  (  Пункт  2 доповнено 

абзацом  третім  згідно  з  Постановою КМ N 145 ( 145-2001-п ) від 

14.02.2001 )

     кредитна угода - угода, укладена відповідно до цих Правил між 

фондом  та  індивідуальним   забудовником   (позичальником),   яка 

визначає   умови   надання   кредиту   позичальникові,   погашення 

позичальником  заборгованості  за  кредит  та  внесення  плати  за 

користування  ним;

     відділення фонду - представник  фонду  або  його  структурний 

підрозділ,  якому  фонд делегує частину своїх повноважень і прав у 

відносинах з юридичними і фізичними особами у  процесі  формування 

та використання кредитних ресурсів фонду. 

     3. Кредитування  фондами  будівництва житла на селі є прямим, 

адресним (цільовим),  зворотним і  здійснюється  у  межах  наявних 

кредитних ресурсів фондів. 

     4.  Позичальниками  кредитів  за  рахунок  кредитних ресурсів 

фондів  можуть  бути  громадяни  України, які постійно проживають, 

будують  індивідуальне  житло  в сільській місцевості і працюють в 

органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та 

організаціях    сільського   господарства,   інших   господарських 

формуваннях,  що  функціонують  у сільській місцевості, соціальній 

сфері  села, а також на підприємствах, в установах та організаціях 

переробних  і  обслуговуючих  галузей  агропромислового комплексу, 

навчальних   закладах,  закладах  культури  та  охорони  здоров'я, 

розташованих  у межах району (далі - індивідуальні забудовники). 

(   Абзац   перший  пункту  4  в  редакції  Постанови  КМ  N  1091 

( 1091-2003-п ) від 17.07.2003 )

     Право одержання  кредиту  відповідно  до цих Правил надається 

індивідуальному забудовникові тільки один раз.

     Визначені у цих Правилах умови надання кредиту не поширюються 

на  громадян України,  які отримали на будівництво індивідуального 

житла позики,  в тому числі  банківські  кредити,  з  пільгами  за 

рахунок  коштів  бюджетів  відповідно до інших нормативно-правових 

актів. 

     5. Фондами може  здійснюватися  страхування  коштів  кредитів 

відповідно до законодавства. 

      II. Умови надання кредиту індивідуальним забудовникам 

     6.  Кредит індивідуальному забудовнику надається на термін до 

20  років,  а  молодим  сім'ям  (подружжя, в якому вік чоловіка та 

дружини  не  перевищує 35 років) або неповним сім'ям (мати(батько) 

віком  до 35 років) - до 30 років, з внесенням за користування ним 

плати  у  розмірі  трьох  відсотків  річних.  (  Абзац пункту 6 із 

змінами,  внесеними  згідно  з Постановами КМ N 145 ( 145-2001-п ) 

від 14.02.2001, N 1196 ( 1196-2005-п ) від 15.12.2005 )

     Позичальник, який на дату укладення кредитної угоди має трьох 

і більше неповнолітніх дітей, звільняється від сплати відсотків за 

користування  кредитом.  (  Пункт  6  доповнено  абзацом  згідно з 

Постановою КМ N 145 ( 145-2001-п ) від 14.02.2001 ) 

     7. Кредит  індивідуальному  забудовнику  надається  за  умови 

постійного  його  проживання  або  переселення  на  постійне місце 

проживання у сільську місцевість,  а також підтвердження ним своєї 

платоспроможності. 

     8. Індивідуальні  забудовники,  яким  надаватиметься  кредит, 

визначаються  фондами  за  поданням  їх  відділень   на   підставі 

відповідних     списків,     затверджених    органами    місцевого 

самоврядування.

     У першочерговому  порядку  кредит  надається   індивідуальним 

забудовникам   для   завершення   раніше  розпочатого  будівництва 

індивідуального житла. 

     9. Сума   кредиту   визначається   фондом    з    урахуванням 

платоспроможності  позичальника і не може перевищувати кошторисної 

вартості  індивідуального житлового будинку та надвірних підсобних 

приміщень  і  граничного  розміру  кредиту  у сумі п'ятдесят тисяч 

гривень  для  добудови будинку і сто тисяч гривень для спорудження 

нового  житлового  будинку.  (  Абзац  перший пункту 9 із змінами, 

внесеними  згідно  з  Постановою  КМ  N  1196  ( 1196-2005-п ) від 

15.12.2005 )

     Сума кредиту може змінюватися  відповідно  до  змін  вартості 

будівництва,  що  виникли  за період будівництва.  У зв'язку з цим 

виконуються  додаткові  розрахунки  та  в  установленому   порядку 

вносяться зміни до кредитної угоди. 

Визначення обсягів бюджетних коштів для надання кредитів індивідуальним забудовникам на селі та їх розподіл 

     31. Під   час   складання  проектів  державного  та  місцевих 

бюджетів  фонди  визначають  потребу  у  коштах   для   пільгового 

кредитування індивідуального житлового будівництва на селі.

     Пропозиції фондів щодо обсягу коштів,  необхідних  для  цього 

виду  кредитування  у державному бюджеті,  в установленому порядку 

подаються  Мінагрополітики,  а  стосовно  місцевих бюджетів - Раді 

міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській 

міській державним адміністраціям. 

     32. Узагальнені  дані  щодо  обсягу  коштів,  необхідних  для 

пільгового  кредитування  індивідуального житлового будівництва на 

селі у державному бюджеті,  з пропозиціями  про  їх  розподіл  між 

Автономною  Республікою  Крим,  областями  і м.  Севастополем та з 

відповідними   розрахунками   Мінагрополітики   подає  Мінфіну  та 

Мінекономіки. 

     33. Мінфін, Мінекономіки під час складання проекту державного 

бюджету    на   основі   розрахунків,   поданих   Мінагрополітики, 

передбачають   обсяги   кредитування   індивідуального   житлового 

будівництва  на  селі  (програма  "Власний дім") з виділенням їх у 

бюджетній класифікації окремим рядком. 

     34. Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном, Мінрегіонбудом 

та   Міжвідомчою   координаційною   комісією  з  питань  підтримки 

індивідуального  житлового  будівництва  на селі здійснює протягом 

п'яти  робочих  днів  розподіл  коштів загального фонду державного 

бюджету, передбачених за програмою "Державне пільгове кредитування 

індивідуальних сільських забудовників", між регіонами: 

     60 відсотків  обсягу  -  пропорційно  до  фактичних   обсягів 

видатків  місцевих  бюджетів та інших джерел для надання пільгових 

кредитів індивідуальним сільським забудовникам; 

     30 відсотків обсягу - пропорційно до  чисельності  сільського 

населення регіону; 

     10 відсотків обсягу - з урахуванням ефективності використання 

бюджетних коштів за  відповідними  критеріями  (обсяги  повернутих 

кредитів, введеного в експлуатацію житла, вартість одиниці житла). 

     Кошти спеціального  фонду  державного  бюджету розподіляються 

між регіонами в межах фактичного обсягу повернення коштів, наданих 

для кредитування індивідуальних сільських забудовників у регіонах. 

     Кошти, передбачені  у  державному  бюджеті  для  кредитування 

індивідуального житлового будівництва на селі,  перераховуються за 

розподілом   Мінагрополітики   як  головного  їх  розпорядника  на 

реєстраційні рахунки,  відкриті фондам  у  територіальних  органах 

Державного казначейства як одержувачам таких коштів, відповідно до 

Порядку обслуговування    державного    бюджету    за    видатками 

( z0716-04 ), затвердженого Державним казначейством. Кошти з інших 

джерел  фінансування  перераховуються  безпосередньо  на   рахунки 

фондів у встановленому порядку. 

     Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном,  Мінрегіонбудом та 

Міжвідомчою   координаційною   комісією   з    питань    підтримки 

індивідуального  житлового  будівництва  на  селі може здійснювати 

перерозподіл  коштів  загального  фонду  державного  бюджету   між 

регіонами  пропорційно  до потреби,  визначеної у пропозиціях Ради 

міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської 

міської  держадміністрацій щодо зменшення обсягів бюджетних коштів 

у разі неможливості їх використання  або  необхідності  збільшення 

обсягів у межах річного ліміту асигнувань.

{  Пункт  34  в  редакції  Постанови  КМ  N 145 ( 145-2001-п ) від 

14.02.2001;  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 1588 

( 1588-2002-п  )  від  25.10.2002;  в  редакції Постанови КМ N 560 

( 560-2008-п ) від 18.06.2008 } 

     35.   Складення   та   подання   фінансової   звітності   про 

використання  бюджетних  коштів,  а  також контроль за їх цільовим 

витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку. 

{  Пункт  35  в  редакції  Постанови  КМ  N 560 ( 560-2008-п ) від 

18.06.2008 } 

     36. Сформовані за рахунок бюджетних джерел кошти фондів,  які 

не використано у звітному бюджетному році, вилученню не підлягають 

і використовуються за призначенням у наступному році. 

     37.  Кошти,  які  надходять  від  погашення кредитів, наданих 

позичальникам  за  рахунок  державного  бюджету  зараховуються  на 

відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах 

Державного  казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування 

індивідуального житлового будівництва на селі. ( Правила доповнено 

пунктом  37  згідно  з  Постановою  КМ  N  145  ( 145-2001-п ) від 

14.02.2001,  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою КМ N 1588 

( 1588-2002-п ) від 25.10.2002 ) 

     38.   Витрати   фондів   для   надання  фінансової  підтримки 

індивідуальним  забудовникам  та  за  іншими напрямами діяльності, 

передбаченими   пунктом  7  Положення  про  порядок  формування  і 

використання  коштів  фондів  підтримки  індивідуального житлового 

будівництва  на  селі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів 

України  від  3  серпня 1998 р. N 1211 ( 1211-98-п ), фінансуються 

відповідно  до  затверджених  облдержадміністраціями кошторисів за 

рахунок  коштів,  одержаних  фондами  від  проведення кредитування 

індивідуальних   сільських   забудовників,   включаючи  кошти,  що 

надходять  від  сплати  відсотків  за  користування  кредитами  за 

рахунок   державного   бюджету,   та   за   рахунок  інших  джерел 

фінансування, крім асигнувань коштів по державному бюджету.

Забезпечення жителів села товарами масового споживання, автотранспортом, будівельними матеріалами і паливом 

     Товари масового споживання для села і міста  реалізуються  за 

єдиними  цінами.  Забезпечення  ними  пенсіонерів,  ветеранів   та 

інвалідів, вдів, дітей-сиріт та багатодітних сімей здійснюється за 

однаковими для міста і села нормативами.

     Сільським жителям, які працюють в агропромисловому  комплексі 

та соціальній сфері села, виділяється половина державних  ринкових 

лімітів на автотранспорт і 90 процентів - на будівельні матеріали. 

Гарантується  першочерговий  продаж    їм    сільськогосподарської 

техніки, інвентаря та інших товарів.

     Обгрунтована   потреба    сільських    жителів    у    паливі 

забезпечується у повному обсязі. 

     Стаття 14. Заходи щодо поліпшення демографічної 

                ситуації на селі 

     Держава забезпечує  проведення  демографічної  політики  щодо 

зміни  міграційних  процесів   на    користь    села,    створення 

соціально-економічних  умов  для  підвищення  народжуваності    та 

всебічного розвитку  сім'ї  шляхом  запровадження  системи  пільг. 

Порядок їх надання і розміри встановлюються Урядом. 

                            Розділ IV 

               ЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ТОВАРООБМІНУ ТА ЦІНИ 

     Стаття 15. Політика цін для села 

     Політика  цін   спрямовується    на    постійне    дотримання 

еквівалентного   обміну    між    сільським    господарством    та 

промисловістю, іншими галузями народного господарства. 

     Стаття 16. Компенсація додаткових витрат підприємств, 

                що не входять до агропромислового комплексу 

     Додаткові  виробничі   витрати,    понесені    підприємствами 

металургії, енергетики, будівельного,    машинобудівного та  інших 

профілів у зв'язку із структурною перебудовою їх  виробництва  для 

потреб агропромислового комплексу, компенсуються державою. 

     Стаття 17. Гарантії прав виробника (власника) 

                на свою продукцію 

     Колективним сільськогосподарським  підприємствам,  радгоспам, 

іншим  державним  і  фермерським  та  індивідуальним господарствам 

гарантуються   самостійність   у   визначенні  напряму  виробничої 

діяльності  та  право  повної  власності  на  свою  продукцію,  їм 

надається  право  на  добровільне (на договірній основі) прийняття 

державного  замовлення  на  продукцію  чи на вільну торгівлю, крім 

випадків,  передбачених  законодавством. ( Частина перша статті 17 

із  змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 

03.03.2005 )

     Виробникам (власникам) продукції  сільського  господарства  і 

промисловості  агропромислового  комплексу   гарантується    право 

вільного вибору партнерів за централізованими  формами  заготівель 

та  прямих  зв'язків  (державних,  кооперативних)  на   договірній 

основі. 

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З БЮДЖЕТОМ 

     Стаття 18. Кредитні відносини та списання 

                заборгованості по позичках банку 

     Процентні  ставки  за  кредити,  одержані  підприємствами  та 

організаціями агропромислового комплексу до 1 вересня  1990  року, 

не змінюються.

     Всі види позичок  банку,  одержані  на  будівництво  об'єктів 

соціальної сфери в сільській місцевості (незалежно від строків  їх 

одержання, а також від того,  входять  чи  не  входять  колективні 

сільськогосподарські  підприємства  і  радгоспи  в  агропромислові 

формування), підлягають списанню. 

     Стаття 19. Пільги щодо податків та інших відрахувань 

     (  Дію частини першої статті 19 зупинено в частині звільнення 

від   оподаткування   прибутку  згідно  з  Декретом  N  12-92  від 

26.12.92   )   Доходи   підприємств   (об'єднань)   і  організацій 

агропромислового         комплексу        по        обслуговуванню 

сільськогосподарського  виробництва,  підприємств  по  видобуванню 

торфу,   радгоспів  по  вирощуванню  квітково-декоративних  рослин 

оподатковуються за ставкою, зменшеною на 50 процентів.

     (  Дію частини другої статті 19 зупинено в частині звільнення 

від   оподаткування   прибутку  згідно  з  Декретом  N  12-92  від 

26.12.92    )    Колективні    сільськогосподарські,   рибальські, 

міжгосподарські  сільськогосподарські підприємства та організації, 

радгоспи  та  інші  сільськогосподарські товариства колективної та 

приватної власності, фермерські господарства і створені на їх базі 

асоціації,  господарські товариства, селянські спілки звільняються 

від  оподаткування доходів, одержаних від сільськогосподарської та 

несільськогосподарської  діяльності,  крім  випадків, передбачених 

іншими актами законодавства. ( Частина друга статті 19 із змінами, 

внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 )

     Новостворені   фермерські   господарства   звільняються   від 

оподаткування  на  3  роки.  В трудонедостатніх селах - на 5 років 

(крім  земельного  податку).  ( Частина третя статті 19 в редакції 

Закону  N  3180-12  від  05.05.93; із змінами, внесеними згідно із 

Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 ) 

     (  Дію частини шостої статті 19 зупинено в частині звільнення 

від   оподаткування   прибутку  згідно  з  Декретом  N  12-92  від 

26.12.92   )  За  працівниками  колективних  сільськогосподарських 

підприємств      (включаючи     кооперативи     по     виробництву 

сільськогосподарської    продукції,    спілки    селян   та   інші 

агроформування), створених на базі колгоспів, зберігається порядок 

оподаткування   доходів   та   фонду  оплати  праці,  встановлений 

відповідно для колгоспників і колгоспів. 

     Стаття 20. Оподаткування промислових та інших 

                підприємств і організацій, що не входять 

                до агропромислового комплексу 

     (  Дію частини першої статті 20 зупинено в частині звільнення 

від   оподаткування   прибутку  згідно  з  Декретом  N  12-92  від 

26.12.92  ) Доходи промислових та інших підприємств і організацій, 

що   не   входять  до  агропромислового  комплексу,  одержані  від 

виробництва,   переробки   та   зберігання   сільськогосподарської 

продукції,  їх філіалів (цехів), підсобних промислів, розташованих 

у  сільській  місцевості, оподатковуються за ставкою, зменшеною на 

50 процентів.

     (  Дію частини другої статті 20 зупинено в частині звільнення 

від   оподаткування   прибутку  згідно  з  Декретом  N  12-92  від 

26.12.92 ) Для  створення зазначених підприємств (філіалів, цехів, 

підсобних  промислів)  кредити  надаються  на  пільгових умовах, і 

перші три роки діяльності вони звільняються від оподаткування.

     У разі припинення діяльності таких підприємств до  закінчення 

чотирирічного строку сума податку обчислюється у повному  розмірі, 

встановленому для цього виду підприємств і  організацій,  за  весь 

період їх діяльності. 

ОСНОВНІ НАПРЯМИ прискорення реформування житлово-комунального господарства 

      1. Стан реформування житлово-комунального господарства 

     Створення ефективного   ринкового   механізму  функціонування 

житлово-комунального  господарства  з   метою   підвищення   рівня 

обслуговування    споживачів   здійснюється   шляхом   поступового 

запровадження  економічно   обгрунтованих   цін   і   тарифів   на 

житлово-комунальні послуги  на базі реальної вартості цих послуг з 

одночасним реформуванням галузі. 

     Протягом 1992 - 1997 років  рівень  відшкодування  населенням 

вартості житлово-комунальних послуг був доведений до 80 відсотків. 

Проте через повільне реформування у галузі,  зниження курсу гривні 

в   умовах  незмінності  тарифів  цей  процес  не  супроводжувався 

підвищенням якості та зниженням вартості послуг. 

     Внаслідок цього  рівень  відшкодування  населенням   вартості 

послуг знову знизився до 60 відсотків.  Погіршився фінансовий стан 

підприємств галузі. 

     Все це зумовлює необхідність прискорення  ринкових  реформ  у 

житлово-комунальному господарстві, задіяння всіх можливих резервів 

здешевлення вартості послуг та підвищення їх якості. 

           2. Основні напрями прискорення реформування 

                житлово-комунального господарства 

     Основними напрямами          прискорення         реформування 

житлово-комунального господарства,  спрямованими  на   здешевлення 

вартості   та   підвищення   якості   житлово-комунальних  послуг, 

забезпечення  прозорості  встановлення  тарифів  на  ці   послуги, 

збільшення  джерел  їх  фінансування при забезпеченні гарантій для 

соціально незахищених верств населення, є: 

     поглиблення демонополізації   та    розвиток    конкурентного 

середовища; 

     удосконалення системи      управління     житлово-комунальним 

господарством  через  його   реструктуризацію   та   запровадження 

договірних  відносин  між  споживачами  і  виробниками  послуг  із 

забезпеченням їх правового захисту; 

     реформування системи    фінансування     житлово-комунального 

господарства. 

     Для реалізації      напрямів     прискорення     реформування 

житлово-комунального господарства необхідно: 

     у сфері демонополізації та розвитку конкурентного середовища: 

     запровадити протягом    першого    півріччя     2000     року 

обслуговування   об'єктів   житлово-комунального   призначення  на 

договірних  засадах  із   застосуванням   санкцій   за   порушення 

договірних зобов'язань; 

     внести пропозиції щодо посилення правового захисту виробників 

та споживачів житлово-комунальних послуг; 

     посилити роз'яснювальну і організаційну роботу  із  створення 

органів   самоорганізації   населення  з  метою  залучення  їх  до 

управління житловим фондом; 

     запровадити з 1 січня 2000 року  конкурсний  порядок  відбору 

суб'єктів  надання  житлово-комунальних послуг з числа підприємств 

різних форм власності; 

     вжити заходів до безумовного забезпечення прав споживачів  на 

встановлення  сертифікованих  в Україні приладів обліку споживання 

газу,  холодної та гарячої води,  приладів регулювання  та  обліку 

тепла; 

     у сфері  вдосконалення системи управління житлово-комунальним 

господарством: 

     здійснити реструктуризацію  підприємств  житлово-комунального 

господарства; 

     завершити передачу  в  комунальну власність відомчих об'єктів 

житлово-комунального господарства; 

     розробити до 1 березня 2000 року пропозиції  з  удосконалення 

системи  управління житлово-комунальним господарством на місцевому 

рівні; 

     завершити протягом 2000 року формування нормативної бази  для 

переходу  до  економічно  обгрунтованих  тарифів  на  послуги,  що 

надаються   підприємствами   житлово-комунального    господарства, 

забезпечивши при цьому захист інтересів населення; 

     у сфері        реформування        системи       фінансування 

житлово-комунального господарства: 

     подати до  1  січня  2000  року   в   установленому   порядку 

пропозиції  щодо  оподаткування житлово-комунальних послуг з метою 

здешевлення їх вартості,  впорядкування надання  пільг  на  оплату 

житла  та  комунальних  послуг,  джерел  їх фінансування та внести 

відповідні зміни у нормативно-правові акти з цих питань; 

     розробити до  1  травня   2000   року   фінансові   механізми 

впровадження  ресурсозберігаючих  технологій  з  метою здешевлення 

вартості  житлово-комунальних  послуг  та  відповідного   зниження 

тарифів; 

     сприяти залученню   інвестицій  для  розвитку  організацій  з 

обслуговування    і    ремонту    об'єктів    житлово-комунального 

господарства; 

     розробити до  1  травня  2000  року механізм реструктуризації 

заборгованості     бюджетів     усіх     рівнів      підприємствам 

житлово-комунального господарства з дотацій,  пільг та субсидій за 

попередні роки; 

     запровадити протягом   2000   року    систему    забезпечення 

житлово-комунального    господарства    технічними   засобами   на 

лізинговій основі; 

     запровадити протягом  2000  року  диференційовану  плату   за 

утримання  житла  та  надання  комунальних  послуг  з  урахуванням 

інженерного обладнання будинків; 

     удосконалити механізм    фінансування     та     кредитування 

житлово-комунального господарства   для   забезпечення   виконання 

цільових програм енергозбереження,  впровадження передової техніки 

та  технології,  санітарної  очистки населених пунктів,  створення 

централізованих комп'ютерних  інформаційних  баз  даних,  а  також 

інших    програм,    що    забезпечують    розвиток    підприємств 

житлово-комунального господарства. 

ПОРЯДОК забезпечення громадян доступним житлом 

     1. Цей  Порядок  визначає  механізм   забезпечення   громадян 

доступним     житлом     відповідно    до    Державної    цільової 

соціально-економічної програми будівництва (придбання)  доступного 

житла   на   2010-2017   роки,  затвердженої  постановою  Кабінету 

Міністрів України від 11 листопада 2009 р.  N 1249

     Забезпечення громадян  доступним  житлом  здійснюється шляхом 

надання державної підтримки,  яка полягає  у  сплаті  державою  30 

відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або 

надання пільгового іпотечного житлового кредиту (далі  -  державна 

підтримка). 

     2. Терміни,   що  вживаються  у  цьому  Порядку,  мають  таке 

значення: 

     нормативна площа - максимальна площа житла, з розрахунку якої 

надається державна підтримка,  яка становить 21 кв. метр загальної 

площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю; 

     об'єкт фінансування  -  об'єкт   житлового   будівництва   чи 

квартира в об'єкті житлового будівництва; 

     члени сім'ї громадянина - чоловік (дружина),  батьки, діти, у 

тому  числі  усиновлені,  баба,  дід,  що  перебувають  на  обліку 

громадян,  які потребують поліпшення житлових умов, у складі сім'ї 

громадянина. 

     3. Виконавець        заходів        Державної        цільової 

соціально-економічної  програми будівництва (придбання) доступного 

житла на 2010-2017 роки (далі - виконавець) визначається у порядку 

використання   коштів,   передбачених   у  державному  бюджеті  на 

відповідний  рік  для  надання   державної   підтримки   з   метою 

будівництва (придбання) доступного житла, затвердженому відповідно 

до законодавства. 

     4. Державна підтримка надається шляхом: 

     сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого  бюджету 

30  відсотків  вартості  нормативної  площі доступного житла.  При 

цьому громадянин вносить на свій  поточний  рахунок,  відкритий  в 

уповноваженому   банку,  кошти  в  обсязі  70  відсотків  вартості 

нормативної площі доступного житла; 

     надання уповноваженими банками або виконавцем (у  разі,  коли 

це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на 

строк до  30  років.  Відсоткова  ставка  фінансування  за  такими 

кредитами  встановлюється  у  розмірі  не  більше облікової ставки 

Національного банку плюс 2 відсотки. 

     5. Для  розрахунку  обсягу   державної   підтримки   вартість 

1 кв.   метра   загальної  площі  житла  не  повинна  перевищувати 

граничної вартості 1 кв.  метра житла,  що визначається  згідно  з 

порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 

відповідний  рік  для  надання   державної   підтримки   з   метою 

будівництва (придбання) доступного житла,  затвердженим відповідно 

до законодавства. 

     Вартість загальної  площі  житла,  що  перевищує   нормативну 

площу, сплачується громадянином за вартістю, визначеною у договорі 

про будівництво. 

     У разі коли  визначена  забудовником  вартість  1  кв.  метра 

загальної  площі  житла  перевищує  граничну вартість 1 кв.  метра 

житла,  зазначену в абзаці першому цього пункту,  громадянин, який 

виявив  бажання  придбати таке житло,  сплачує різницю вартості за 

власний рахунок. 

     6. Державна підтримка надається виходячи з нормативної  площі 

житла. 

     7. Для  розгляду пропозицій щодо формування переліку об'єктів 

житлового  будівництва,  на  добудову   (будівництво)   яких   або 

придбання  житла  в яких можуть спрямовуватися кошти,  зазначені в 

абзаці другому пункту  4  цього  Порядку,  утворюється  міжвідомча 

комісія,  склад  якої  затверджується  Міністерством регіонального 

розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. 

     До участі   у   відборі   житлових   об'єктів    допускаються 

забудовники    (замовники,    управителі,    продавці)   (далі   - 

забудовники),  які подали в установленому порядку гарантійний лист 

і погоджений керівником територіального органу Держархбудінспекції 

в Автономній Республіці Крим,  областях,  мм. Києві та Севастополі 

графік    виконання   будівельно-монтажних   робіт,   форми   яких 

затверджуються Міністерством регіонального  розвитку,  будівництва 

та житлово-комунального господарства. 

     Рішення Міжвідомчої комісії оформляється протоколом. 

     8. Право на державну підтримку мають громадяни: 

     які перебувають на обліку громадян,  що потребують поліпшення 

житлових умов, та визначені центральними органами виконавчої влади 

або  органами  місцевого  самоврядування,  які  ведуть  зазначений 

облік, такими, що мають право на доступне житло; 

     середньомісячний грошовий  дохід   яких   (заробітна   плата, 

пенсія,  соціальна  та  матеріальна  допомога,  стипендія  та інші 

соціальні   виплати,   дохід   від   підприємницької,    наукової, 

викладацької,  творчої  діяльності та іншої незалежної професійної 

діяльності,   усі    види    винагород,    грошове    забезпечення 

військовослужбовців,   дивіденди,   проценти,  роялті,  дохід  від 

відчуження цінних паперів та корпоративних прав) разом  з  членами 

їх  сімей  з  розрахунку  на одну особу не перевищує п'ятикратного 

розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному  регіоні, 

розрахованого згідно з даними Держстату. 

     9. Виконавець для надання державної підтримки: 

     1) укладає: 

     з уповноваженими  ним  банками  - договори про співпрацю щодо 

відкриття та обслуговування поточних рахунків громадян для надання 

державної  підтримки,  в  яких  обов'язково  передбачається  умова 

стосовно  безспірного  списання  виконавцем  з  поточного  рахунка 

громадянина коштів для будівництва (придбання) доступного житла; 

     із забудовником  -  договір  про  резервування житлової площі 

та/або договір про сприяння у будівництві,  а  також  договір  про 

будівництво   (придбання)  доступного  житла.  Сума  відшкодування 

витрат за часткове виконання  функцій  замовника  виконавцем,  яка 

визначається у кожному із зазначених договорів, становить не більш 

як 0,4 відсотка вартості договору; 

     з громадянином  -  договір  про  обслуговування  коштів   для 

будівництва  (придбання)  доступного  житла,  відповідно  до якого 

громадянин доручає виконавцю розпоряджатися коштами  на  поточному 

рахунку,  які  складаються з суми вартості об'єкта фінансування та 

суми винагороди (відшкодування).  Сума винагороди  (відшкодування) 

за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених 

договорів, становить не більш як 0,7 відсотка вартості договору; 

     2) затверджує    порядок    взаємодії    між     громадянами, 

забудовниками  та  уповноваженими  банками  і  вимоги  до  них  за 

погодженням з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та 

житлово-комунального господарства.