Регіони значно відрізняються можливостями в залученні
інвестицій. Так, іноземні інвестори надають перевагу регіонам
урбанізованим, з розвинутою інфраструктурою, з наявністю
кваліфікованих трудових ресурсів. У 2005 році основна частина
прямих іноземних інвестицій припадала на м. Київ (22,1 відсотка)
та Дніпропетровську область (10,5 відсотка), у той час як питома
вага кожного другого регіону (Вінницька, Волинська, Житомирська,
Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська,
Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька і
Чернігівська області, м. Севастополь) не перевищує 1 відсотка
загального обсягу по країні.
Починаючи з 2001 року намітилася тенденція до зниження
диференціації регіонів за прямими іноземними інвестиціями у
розрахунку на одну особу. Так, у 2005 році різниця між
максимальними (м. Київ - 1371,6 долара США) та мінімальними
(Чернівецька область - 33,1 долара США) їх обсягами знизилась до
41,4 раза проти 51,5 раза в 2000 році. Без урахування м. Києва ця
різниця значно менша і становить 9,6 раза.
Освіта. За останні десять років спостерігається тенденція до
зменшення кількості з 21,4 тис. до 15,1 тис. дошкільних навчальних
закладів як у міській, так і у сільській місцевості, так само, як
і кількості дітей в них.
Спостерігається дисбаланс в охопленні дошкільною освітою
дітей, які проживають у містах і селах. Так, у Львівській та
Рівненській областях дошкільні заклади відвідують відповідно лише
9 та 10 відсотків дітей, що проживають у сільській місцевості.
Найбільшим структурним елементом системи освіти як за
кількістю закладів, так і за чисельністю учнів є середня освіта. У
2005/06 навчальному році нараховувалося 21,5 тис. загальноосвітніх
навчальних закладів, де навчалося 5,4 млн. учнів. Найбільше
загальноосвітніх навчальних закладів у Львівській, Донецькій,
Дніпропетровській, Хмельницькій та Вінницькій областях, найменше -
у Чернівецькій, Херсонській та Кіровоградській областях.
У світі рівень розвитку суспільства характеризується рівнем
розвитку інформатизації. На даний час забезпеченість
загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня
навчально-комп'ютерними комплексами нового покоління становить
56 відсотків (міських - до 64 відсотків, сільських - до
45 відсотків). У м. Києві, Закарпатській та Рівненській областях
майже всі навчальні заклади обладнані сучасними
навчально-комп'ютерними комплексами.
В Україні на початок 2005 року припадав один комп'ютер на
34 учні. В інших країнах кількість комп'ютерів на 100 учнів
шкільного віку становить: Угорщина - шість; Латвія і Словенія -
п'ять, а у Франції - один комп'ютер на три учні. Отже, необхідно
орієнтуватися на показники країн Європейського Союзу.
До Інтернет у 2005 році підключено лише 17 відсотків
загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступеня. Понад
1 млн. учнів (близько 20 відсотків) навчаються у школах, де немає
жодного сучасного комп'ютера. Найскладніша ситуація у Запорізькій,
Кіровоградській, Житомирській (64 відсотки), Херсонській (53),
Миколаївській (54 відсотки) областях, що негативно впливає на
забезпечення рівного доступу до високоякісної освіти, обмежує
впровадження в освітній процес електронних засобів навчального
призначення, створення єдиної освітньої інформаційної мережі.
У 2005 році в Україні функціонувало 1023 професійно-технічних
навчальних заклади, в тому числі 188 вищих професійних училищ та
центрів професійно-технічної освіти, 460 професійних ліцеїв.
Найбільше професійно-технічних навчальних закладів зосереджено в
областях Дніпропетровській (65), Донецькій (113), Луганській (74),
Львівській (55) та Харківській (53), найменше - у Волинській (19),
Закарпатській (20), Івано-Франківській (20) та Чернівецькій (14).
На початок 2005/06 навчального року у розрахунку на
10 тис. населення у вищих навчальних закладах I-II рівня
акредитації навчалося 108, III-IV рівня акредитації -
470 студентів.
В Україні функціонує 951 вищий навчальний заклад I-IV рівня
акредитації, де навчається 2,71 млн. студентів, у тому числі у
закладах I-II рівня акредитації - 0,51 млн., III-IV рівня
акредитації - 2,2 мільйона.
Найбільше зосереджено вищих навчальних закладів I-IV рівня
акредитації державної та комунальної форми власності в м. Києві
(116), Харківській (75), Донецькій (90), Дніпропетровській (57),
Львівській (61), Луганській (42) та Одеській (45) областях;
найменше - у Волинській (18), Рівненській, Миколаївській, Сумській
(по 17 закладів).
Залишається гострою ситуація з кадровим забезпеченням
навчальних закладів. Намітилася тенденція старіння
науково-педагогічних кадрів вищої освіти. У зв'язку з невирішенням
ряду соціальних питань, відсутністю належних умов праці існує
проблема відпливу педагогічних працівників з шкіл, особливо
сільських.
Наука. Україна традиційно вважається державою з вагомим
науковим потенціалом, визнаними у світі науковими школами,
розвинутою системою підготовки кадрів.
Індикатором забезпеченості науковими кадрами країн - членів
Європейського Союзу є кількість працівників, які займаються
дослідницькою діяльністю в загальній чисельності зайнятих в
економіці (у розрахунку на 1 тис. осіб). Найвищий рівень
концентрації спеціалістів з науковими ступенями у економічно
розвинутих регіонах, де зосереджена значна кількість наукових
установ та вищих навчальних закладів. Так, у 2004 році
дослідницькою діяльністю займалося в Україні 1505 установ, у тому
числі 384 - академічного профілю науки, 870 - галузевого, 168 -
вищої освіти і 83 - заводського профілю. Майже дві третини
загальної кількості наукових установ розташовано в економічно
розвинутих регіонах: 25,8 відсотка - у м. Києві, 15,5 - у
Харківській області, 7,2 - Дніпропетровській, 6 - Львівській,
5,5 - Донецькій, 4,9 відсотка - в Одеській області. |
